ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

ІПСО в українському інфопросторі: як розпізнати?

Прочитаєте за: 6 хв. 5 Серпня 2022, 13:28 713

російські фахівці з інформаційно-психологічних операцій дуже часто ховаються за синьо-жовтими прапорами, тризубами, гаслами «Слава Україні!» і закликами помститися за кожного загиблого українця. Ретельний моніторинг соціальної мережі Facebook впродовж понад трьох місяців (від початку травня — до кінця липня) дає змогу звернути увагу на кілька найбільш поширених прийомів російських іпсовців і наративи, які вони намагаються просувати.

У другій частині статті розглянемо ще кілька прикладів російських ІПСО, які маскуються під патріотичні дописи українців. Зазвичай подають їх у яскравому обрамленні тверджень про сильну й велику державу Україна, звитяжний український народ, впевненість у перемозі, запевнень щодо віри у ЗСУ тощо. Однак під прикриттям цих правильних гасел приховується головна шкідлива та брехлива теза, яка і є метою ІПСО.

Часом навіть прямо пишуть: «Я щирий патріот (патріотка) і не хочу нагнітати зраду, але…». Як відомо, все, що написано перед «але», втрачає будь-який сенс, щойно ви дочитали до «але». І саме після «але» і починається найважливіше. Можлива й інакша комбінація — спочатку дається шкідлива теза ІПСО, а потім уже пишеться: «але українці непереможні й Україна незламна».

Перша частина: Як рашистські ІПСО ховаються за українською символікою в українському Facebook

У будь-якому разі ІПСО працює на контрасті патріотичних закликів і шкідливого твердження, і саме шкідлива теза починає ширитися під прикриттям правильних гасел.

ІПСО № 3

«Мешканці сходу (півдня) України самі винні, що рашисти на них напали, бо говорили російською мовою і взагалі були проросійськи налаштовані»

Ця теза вкидається до інформпростору на підставі цілком реальних даних щодо суттєво більшого поширення російської мови у повсякденному спілкуванні громадян України на півдні та сході нашої держави. Справді, українці сходу та півдня нашої країни частіше є російськомовними, ніж у центрі або на заході.

Однак далі починається підміна понять і маніпулювання. Бо хіба дорівнює побутова російськомовність проросійськості? Аж ніяк! Мова є важливою ознакою патріотизму, однак не визначальною. Жартівне словосполучення «російськомовний бандерівець» є гумористичним лише почасти, бо українські громадяни зі сходу й півдня країни, малу батьківщину яких зруйнувала війна, стали нині не менш затятими українськими патріотами, ніж мешканці Галичини. Ба більше, вони були цілком щирими патріотами й до повномасштабного нападу російської федерації на український народ і державу Україна. Просто виявляли свій патріотизм більш стримано й у дещо інших формах, ніж мешканці заходу нашої країни.

Та й узагалі, трендом став перехід на українську мову навіть тих, хто не бажав робити цього раніше. У побутовому спілкуванні російська зберігається, однак чимало російськомовних українців прагнуть переходити на українську не лише на офіційному або громадському рівні, але й у побуті.

Облудне звинувачення частини громадян України у проросійськості — спосіб виправдати російську агресію

Шкода ІПСО № 3 доволі очевидна, бо вона перекладає відповідальність за агресію на жертву агресії й водночас виправдовує нападника. Це те саме, що розповідати, що жінку зґвалтували через те, що вона вдягнула коротку спідницю й вона сама у скоєному. Чи навіть гірше — вона сама того прагнула.

Насправді ж можна бачити, що росія пробувала напасти всюди, де в неї була змога. Чи є мешканці півночі Київської, Чернігівської, Сумської областей аж такими російськомовними? А саме на Київ, Чернігів, Суми, а не лише на Харків, Миколаїв чи Херсон націлили рашисти вістря свого нападу з перших днів війни.

Чи є Одеса менш російськомовною, ніж Харків, Миколаїв чи Маріуполь? Але Маріуполь російські агресори практично стерли з лиця землі, продовжують нищити Харків та Миколаїв… І суттєво менше у порівнянні з цими містами потерпає Одеса.

То хіба російськомовність, та ще й хибно витлумачена як проросійськість, спричинила напад рф на Україну й визначила напрямки ударів агресора? Зовсім ні. Першочерговою стала обумовлена географією логістика. І якби російська загарбницька армія могла розпочати прямий наступ на Львів, Ужгород або Чернівці — не сумнівайтесь, вона б це зробила. Чи є тамтешні мешканці російськомовними — питання риторичне.

ІПСО № 4

«Доки схід (південь) України руйнують окупанти, захід живе мирним життям»

Цільовою аудиторією попередньої ІПСО є всі громадяни України. Твердження ж про страждання мешканців сходу / півдня нашої країни й буцімто безхмарне життя «західняків» (їх називають на сході «западенцями») поширюється насамперед серед «східняків». Його ми зустрічаємо передусім у Facebook-групах і акаунтах, географічно зорієнтованих на схід та південь України.

Як завжди, починається ІПСО з цілком справедливого твердження, що від війни найбільше страждають ті громадяни України, які живуть на сході або півдні. Саме їхні міста й домівки руйнує чи навіть повністю знищила російська загарбницька армія. Саме вони стикаються під тимчасовою окупацією з терором з боку загарбників або змушені евакуюватися, кидаючи все своє звичне життя на поталу ворогові.

Брехливе твердження про «мирне життя западенців» — спосіб налаштувати мешканців сходу України проти мешканців заходу

Однак хіба живе при цьому мирним життям хоч хтось в Україні взагалі? Мешканцям заходу нашої країни «пощастило» хіба тільки в тому, що на їхньому боці виявилась географія. Та й то лише почасти. Хіба не гинули мирні мешканці Києва, Вінниці або Львова від ракетних ударів рашистів? Хіба не із заходу чи центру України йдуть на фронт українські чоловіки й жінки, готові віддати життя задля захисту українського народу? Хіба не волонтерять сотні тисяч «західняків», не шкодуючи власного часу, ресурсів, здоров’я тощо, щоб допомогти як ЗСУ, так і цивільним землякам зі сходу та півдня України?

Війна зруйнувала мирне життя всіх українців, а не лише тих, у чиї міста й села прийшли інтенсивні бойові дії. І якщо принаймні на частині території країни наші діти можуть чутися у більшій безпеці, цьому слід тішитися, а не звинувачувати мешканців відносно мирних регіонів у тому, що вони нібито розважаються і святкують тоді, коли на сході та півдні тривають інтенсивні бойові дії. Бо це неправда. Оскільки тимчасово переміщені громадяни України з півдня та сходу живуть на заході країни таким само відносно мирним життям, що й «західняки» — для всіх працюють магазини та кав’ярні, всі мають змогу спокійно пройтися мирною вулицею або сходити в кінотеатр.

ІПСО № 5

“На передовій самі «західнякиˮ, а «східнякиˮ всі повтікали!»

Аудиторія цієї ІПСО географічно обмежена насамперед мешканцями західних регіонів України. Саме в них може скластися хибне враження, що мало не всі чоловіки повтікали зі сходу або півдня України й живуть тепер на заході чи навіть десь за кордоном у ЄС, тоді як чоловіки із заходу нашої країни стали до лав ЗСУ і воюють на сході.

Побутові враження на рівні особистого досвіду взагалі зазвичай є помилковими. Людина бачить певний фрагмент реальності й робить невиправдані узагальнення, некритично сприйняті засновки й логічні хиби. У чому ж полягає пастка «побутових спостережень» цього разу? У тому, що привертає увагу спостерігача. А увагу привертає незнайоме, незвичне, нетипове.

Якщо ви мешканець заходу України, в око вам впадають два факти:

1. Поява багатьох тимчасово переміщених осіб зі сходу та півдня країни, серед яких помітну частку становлять чоловіки.

2. «Зникнення» з вашого кола спілкування багатьох місцевих мешканців заходу України, які стали на захист українського народу.

Несправедливе твердження про «втечу східняків» і те, що на фронті самі «західняки» — спосіб налаштувати мешканців заходу України проти мешканців сходу

Однак чи замислювалися ви над тим, скільки чоловіків зі сходу воюють у лавах Сил оборони України? Ймовірно, ні, бо ви їх ніколи не бачили й не думали про їхнє існування. Натомість їхня частка аж ніяк не менша, ніж частка тимчасово переміщених осіб, яких не взяли до лав ЗСУ, бо наразі немає такої потреби.

І чи задумувалися ви над тим, скільки місцевих мешканців заходу країни продовжують жити відносно мирним життям, а не стали до лав Сил оборони України, бо наразі немає потреби залучати їх до збройного захисту українського народу? Ваше око вихоплює тих, хто пішов воювати. Натомість ті, хто лишився, уваги не привертають, бо вони — частина звичного для вас суспільного ландшафту.

Тож насправді у лавах Збройних Сил України, на фронті й у тилу, захищають український народ і державу України чоловіки й жінки з усіх регіонів нашої країни. І представлені вони практично рівномірно, без якихось суттєвих перекосів на користь заходу, сходу, півночі, півдня або центру.

* * *

Нині ми розглянули ще три з багатьох інформаційно-психологічних операцій, які проводить росія проти українців у соціальній мережі Facebook. Протидіяти їм треба максимально грамотно та обережно, щоб випадково не посилити їхню дію. У третій, завершальній частині статті розглянемо ще кілька прикладів російських ІПСО й дамо низку базових порад, яким чином рядовий український користувач соцмережі може ефективно протистояти рашистським іпсовцям.

13

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас в Telegram

Захищаємо світ

00
00
00
Blogger pool, rss.feed, Публікації