Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
До початку широкомасштабного вторгнення рф військовослужбовець із позивним «Сандаль» працював на приватних підприємствах електромонтажником. Сам він родом із Чернігівщини, проте більшу частину життя провів у Києві.
— Я проходив строкову службу в прикордонних військах України, давав присягу на вірність українському народові. Присяга не має терміну давності, як і не буває колишніх військових. Тому для мене точно не стояло питання: чи йти на захист держави, жодних вагань, — розповідає «Сандаль».
До 24 лютого чоловік входив до громадської організації, яка займалась підготовкою територіальної оборони на громадських засадах «Український легіон».
— Над нами багато хто піджартовував, що ми такий собі «спецназ вихідного дня». Чесно, для мене не стояло питання «а що, якщо війна?», я чекав відповіді на запитання «коли?». Саме тому, коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, я одразу пішов у військкомат. Але там вже була дуже велика черга із хлопців оперативного резерву, — додав він.
Але втрачати час захисник не хотів, тому одразу зв’язався зі знайомими, які були дотичні до розгортання Сил тероборони ЗСУ.
— Мені товариш відповів — місця ще є, і якщо швидко приїдеш, то ти ще встигаєш. Тож я швиденько похапав всі свої речі і з власною зброєю та набоями приїхав на пункт розгортання батальйону. Всі пам’ятають, який був ажіотаж у перші дні щодо отримання зброї, тож те, що я мав власну, було великим плюсом. Довелось певний час виконувати завдання з особистою, пізніше вже видали штатну, — згадує військовослужбовець.
Спочатку в Києві підрозділ «Сандаля» займався прямими завданнями територіальної оборони: допомога в охороні громадського порядку, забезпечення пропускного контролю на блокпостах, охорона і оборона державних об’єктів зв’язку.
Коли окупанти отримали «по зубах» на Київщині, «Сандаль» разом із побратимами вирушив на Херсонський напрямок. Сьогодні він на посаді старшого розвідника продовжує боротися за свободу України. Вдома на чоловіка чекають дружина і син.
