Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Предмет «Історія української державності» включать до обов’язкового тестування для претендентів на українське громадянство та кандидатів на посади державної служби.
Вже зараз ви маєте змогу дізнатись, чи змогли би ви стати громадянином України або розпочати кар’єру держслужбовця за новими умовами. Допоможе у цьому тест «Наскільки ви знаєте історію української державності?», розміщений на сайті Українського інституту національної пам’яті.
У тесті 18 запитань, і понад половина з них так чи інакше стосуються військової тематики. Розглянемо кілька з них. Однак далі у тексті будуть спойлери і підказки правильних відповідей, тож перед тим, як читати цю замітку далі, запрошую перейти за посиланням і пройти тест, щоб з’ясувати, які у вас шанси на кар’єру держслужбовця просто зараз.
ТЕСТ
Наскільки ви знаєте історію української державності?
І не користуватися гуглом! Бо це чітерство. А за списування і плагіат виганяють з державної служби і позбавляють громадянства (сумний жарт).
Отже, вже найперше запитання тесту — на військову тематику. Це знаменитий літописний сюжет про те, як поляни дали хазарам данину. Навіть не пам’ятаючи оповіді Повісті минулих літ, легко здогадатися, що злякалися агресори не солі чи чобіт, чи не так?
По сих же літах, по смерті братів сих, [Кия, Щека і Хорива], утискувалися [поляни] деревлянами та іншими навколишніми [племенами]. І знайшли їх хозари, коли вони сиділи в лісах на горах, і сказали хозари: «Платіте нам данину». Поляни тоді, порадившись, дали [їм] од диму по мечу. І понесли [це] хозари князеві своєму і старійшинам своїм, і сказали їм: «Ось, знайшли ми данину нову». А ті запитали їх: «Звідки?» І вони сказали їм: «В лісі на горах, над рікою Дніпровською». А ті запитали: «Що вони дали?» І вони показали меч, і мовили старці хозарські: «Недобра [се] данина, княже. Ми здобули [її] однобічним оружжям, себто шаблями, а сих оружжя обоюдогостре, себто мечі. Сі будуть брати данину і з нас, і з інших земель». І все це збулося, [бо] говорили вони не з своєї волі, а за божим повелінням«. (Повість минулих літ)
З військовою тематикою пов’язане і друге запитання тесту про знаменитого київського князя Святослава Хороброго, який взяв участь у найпершій своїй битві ще будучи дитиною.
Ольга з сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив. І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був [Святослав] зовсім малим. І сказав [воєвода] Свенельд і [кормилець] Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем». (Повість минулих літ)
Четверте запитання тесту про те, яке місто Галицько-Волинської держави так і не спромоглися захопити монгольські загарбники. Після падіння Києва 1240 року монгольська орда пішла далі на захід, однак деякі міста не скорилися агресорам і вистояли. Серед них був і Кременець.
«(Звідти Батий) пішов до Каменця й до Ізяславля й узяв їх. Він бачив Кремянець і город Данилів, що їх не можна добути, й пішов від них». (Галицько-Волинський літопис)
Чи чули ви, що українські козаки могли бачити справжніх бойових слонів? Та ще й на території України? А це правда, у битві під Хотином 1621 року у війську Османської імперії воювали аж чотири бойові слони і навіть кавалерія верхи на верблюдах! Утім, навіть така екзотична зброя не допомогла тоді османам перемогти українців.
«Усе інше військо Осман разом зі слонами спрямував на християн, промовляючи: „Те, що має відбутися — відбудеться сьогодні! Або ми розіб’ємо нашого ворога, або усе одночасно загине“. …піднявся [Осман] на високий пагорб позаду Хотина, який називається „Городище“, і було перед ним два слони, а на слонах чотири сурмачі й співці та різні музичні інструменти, щоб його розважити». (Ованес Каменаці. Історія Хотинської війни)
Наступне воєнне запитання — про те, хто на початку березня 1918 року розгромив загони більшовицьких загарбників на чолі з Михайлом Муравйовим. Правильна відповідь — Звенигородський кіш Вільного козацтва. Козаки Звенигородського коша розбили збільшовичену 8-му армію, зайняли містечка Бірзула та Вапнярка, а в Бобринську розгромили восьмитисячне з’єднання під командуванням Міхаіла Муравйова. Вільне козацтво доби Перших визвольних змагань, до речі, можна розглядати як попередника сучасної української тероборони, про що красномовно свідчать джерела, зокрема й самі більшовицькі загарбники.
«Революційна російська армія пройшла Україну, змітаючи на своєму шляху все, що мало ознаки буржуазно-шовіністичного сепаратизму. На Україні зустріли ми оригінальну організацію буржуазної самооборони. Особливо дався в знаки Звенигородський повіт, де український шовіністичний націоналізм здобув собі фортецю у формі так званого „Вільного Козацтва“. Ця організація не тільки не допустила нашої влади в повіт, а навпаки, сама перейшла до наступу і цим заподіяла чимало шкоди нашим військам. Мені дуже шкода, що мені не довелося зруйнувати це гніздо, потопити в калюжах крови тих, що посміли підняти руку на червону армію». (Володимир Антонов-Овсєєнко, російський більшовик українського походження, воював проти Української Народної Республіки)
Наступне «воєнне» запитання засвідчує давні традиції українсько-польського бойового побратимства, які так яскраво проявились під час нинішньої Великої Визвольної війни українського народу проти російських агресорів. Вже під час Української національно-демократичної революції українці й поляки разом громили більшовицьких загарбників.
Результатом успішної наступальної Київської операції Війська Польського й Армії УНР у квітні 1920 року стало звільнення від більшовиків Києва, і 9 травня на головній вулиці визволеної столиці поляки й українці провели спільний військовий парад.
«Парад був відмінний. Перед очима незліченної юрми глядачів промарширували з відмінною виправкою підрозділи 1-ї дивізії легіонів групи полковника [Юзефа] Рибака, 15-ї Великопольської дивізії, важкої артилерії,… і 6-ї української дивізії… І так марширувала 1-ша дивізія легіонів, найстарша спадкоємиця польського війська, зі старими штандартами, почесно заслуженими в боях… У кінці марширувала 6-та українська дивізія, до якої долучились сформовані військові групи повстанців із власними оркестрами». (Тадеуш Кутшеба, польський офіцер)
Добі Других визвольних змагань присвячене запитання тесту про те, уродженець якого регіону очолив Українську головну визвольну раду (УГВР) — орган політичного керівництва українським визвольним рухом, створений під час Установчих зборів 11–15 липня 1944 року. Президентом УГВР було обрано відомого громадського-політичного діяча і науковця-аграрія Кирила Осьмака (1890–1960), який народився в селі Шишаки Полтавської губернії.
«Глибока тиша запанувала в залі нарад, коли Голова Президії УГВР став перед головою Великого Збору УГВР, поклав руку на український Державний герб та почав повторювати слова присяги. То присягав Президент України перед усім українським народом». (Роман Шухевич про присягу Кирила Осьмака на вірність українському народові)
* * *
Тест, який ви щойно пройшли, — це лише ілюстративний зразок справжнього тестування для претендентів на українське громадянство та кандидатів на посади державної служби. Однак якщо вже зараз система видала відповідь, що «Ви — справжній державник!», то маєте непогані шанси вже на старті.
