Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Діти військовослужбовців Військово-Морських Сил ЗС України повернулися з десятиденного відпочинку, який спільно організували благодійний фонд сприяння розвитку ВМС ЗС України та литовська поліція на чолі з Генеральним комісаром Литовської Республіки Ренатасом Пожелою. Діти брали участь в насиченому заходами відпочинку в Молодіжному таборі школи поліції, де, зокрема, відвідали екскурсії, музей, арттерапію, дельфінарій та кінологічний клуб. Враження від поїздки перевершили всі очікування: діти поринули у вир емоцій, фотографувалися з тваринами, ділилися з батьками фотографіями та шкодували лише про одне — щасливі десять днів сплили швидше, ніж хотілось би.
Алла Бочевар, виконавчий директор благодійного фонду ВМС, розповіла про користь від таких заходів.
— Ці поїздки є важливими для дітей. Передусім це емоційне розвантаження, реабілітація, зміна обстановки для тих діток, які всі ці дні були в умовах війни. Для них важливі такі виїзди й перебування за кордоном, щоб їхній психоемоційний стан розвантажився, — зазначає вона.
Організатори планують продовжувати такі поїздки, адже дітей, які потребують реабілітації, є чимало. В майбутньому відбудуться додаткові тури, зокрема в серпні.
Алла розповідає, що її зворушило сприйняття їхньої роботи як дітьми, так і батьками. У групових чатах соцмереж мандрівники ділилися фотографіями та захопленими відгуками про відвідини. Така подія корисна не лише дітям, а й їхнім батькам, адже для кожної мами або тата найбільша радість — це бачити свою рідну дитину щасливою, та й організатори самі перебували в піднесеному настрої в атмосфері позитиву.
Зворушливою також була турбота про українців з боку мешканців країн Європи, через які вони їхали до табору — поляків і литовців. Скрізь, хоч би де вони були, відчувалася щира підтримка й натхнення, лунали теплі слова, люди дарували подарунки, скрізь виднілися українські кольори на знак солідарності з Україною.
— Познайомилася з адміністрацією табору, особисто з генеральним комісаром. Подякувала за підтримку України загалом, у наші страшні часи. Два дні особисто бачила те ставлення литовських друзів до наших дітей, їхні безмірну турботу та любов, — поділилася Алла Бочевар.
Одним із супровідників під час мандрівки була Олена Сивак, вона переповіла деякі деталі перебування дітей на відпочинку.
— Дорога була чудова, насправді в України дуже сильна підтримка в тих країнах, через які ми проїжджали — Польща й Литва. Коли бачили, що це діти з України — кожен чим міг допомагав, сувеніри роздавали просто так, і всі раділи, — каже вона.
Більшість дітей уперше поїхали в подорож самостійно, тобто без своїх батьків, тому для них це стало одним з етапів дорослішання. Через коронавірус багато хто з дітей взагалі не їздив на відпочинок за останні два роки, а цього року плани на відпочинок перекреслила рашистська путінська агресія. Були навіть діти, евакуйовані з батьками з тимчасово окупованих територій. Олена зазначає, що поїздка добре розрядила й полегшила дітям життя.
Батьки радіють не менше за самих дітей: подорож однозначно стане головною подією року в спогадах дітей, посунувши сигнали повітряної тривоги та обстріли на задній план. Марина, мати однієї з дівчат, які відвідували Литву, досі вражена програмою благодійного туру.
— Чекаю свою донечку, десять днів не бачилися з нею. Їй дуже сподобалось, вона не хотіла їхати так швидко. Мені здається, я її більше чекала, ніж вона мене, — сміється мама.
Дівчинка щодня ділилася з рідними світлинами з відпочинку. Мати думала, що донька буде плакати, але та дзвонила всього на кілька хвилин щодня: каже, то на екскурсію біжить, то ще кудись, часу зовсім не було. Єва вперше відвідала Литву й побачила там багато нового.
Усе, чим ділилась донька з матусею, Марина навіть і не пригадає — стільки всього було.
— З того, що пам’ятаю: відвідували дельфінарій, їздили до музею, ліпили з глини фігурки, сподіваюсь, вона забрала свою додому. Каже, що купила багато сувенірів, їздили в столицю на екскурсію до моря, робила багато фотографій з відвідин кінологічного клубу, щодня щось нове було. Дуже потрібно було це для наших діточок, вони ж нині дещо пригнічені, а так хоч нове побачили, — розповідає Марина.
Можна бути впевненими, що дітям буде що пригадати, як і тим, які повернулися до України, так і іншим, які невдовзі поїдуть у нову мандрівку. А наступного року наші діти неодмінно відпочиватимуть в українському Херсоні та Одесі — без турбот та небезпек. А колись і відвідуватимуть вільний український півострів Крим.
Фото автора
