Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Складно звикнути до того, що під час війни мусить бути максимально обмежене оприлюднення інформації про бойові дії. І це історія не про свободу слова чи право на доступ до інформації. Це питання державної безпеки.
Про це заступник Міністра оборони України Ганна Маляр написала у Телеграм.
Як приклад вона навела ситуацію, коли під час війни експерти починають детально розбирати, які методи ведення війни застосували ЗСУ у той чи інший момент бойових дій. Ворог теж читає, аналізує і координує свої дії.
«І про плани ворога теж повинні говорити лише офіційні джерела – Генштаб ЗСУ, Міноборони, ГУР МОУ. Бо далеко не завжди ворог повинен знати, що ми знаємо про його плани. Так само, як і про розташування ворожих сил», – наголосила Ганна Маляр.
За її словами, ведення війни – це в тому числі й вміння ввести в оману ворога. Тож публічний фактчекінг інформації про бойові дії – це іноді як меседж ворогу «дивись, он вони там сховались».
«Якщо офіційні джерела Міноборони, Генштаб ЗСУ, ГУР МОУ та їхні посадові особи щось заявляють, значить так зараз треба для інтересів оборони нашої держави. Ніяких спонтанних, випадкових, нескоординованих заяв немає. Я розумію, що це дуже захопливо і видовищно – війна онлайн, але це на руку нашому ворогу», – наголосила заступник Міністра оборони.
