Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Інформаційний простір і надалі залишатися ареною напруженого протиборства цивілізованого світу з путінською росією. Інтенсивність та агресивність кібератак рф за кілька останніх тижнів значно зросла.
Зокрема цього місяця Латвія стала об’єктом однієї з найпотужніших у своїй історії кібератаки. Хакери з російського угруповання Killnet упродовж близько 12 годин намагалися вивести з ладу інфраструктуру суспільного мовника цієї держави.
За словами директора «Центру передового досвіду НАТО зі стратегічних комунікацій» Яніса Сартса, кібератаки на країну значно посилилися впродовж останнього місяця: «Латвія перебуває під інтенсивними російськими кібератаками з різних векторів. Вони були переважно непомітними, оскільки кіберінфраструктура Латвії виявила надзвичайну стійкість перед лицем ворожої діяльності».
Кібератаки здійснювалися переважно методом DDoS, тобто шляхом перевантаження інформаційних систем одночасними запитами. Є думка, що вони передусім пов’язані з недавнім рішенням латвійської влади демонтувати близько 300 радянських пам’ятників.
Водночас 27 червня російські хакери здійснили масовану кібератаку на державні структури й компанії Литви. Відповідальність за кібератаки також взяло на себе хакерське угруповання Killnet, яке раніше вже оголосило кібервійну державам Заходу через підтримку України.
Національний центр кібербезпеки Литви повідомив про атаки на захищену державну мережу передачі інформації, низку урядових сайтів і бізнес-структур країни, які тимчасово стали недоступними.
Згідно з інформацією литовського телеканалу TV3, через кібератаки не працювали сайти дипломатичного відомства, МВС, Міноборони, Мін’юсту, Державної податкової інспекції Литви тощо. Литовські фахівці вважають, що найближчим часом кібератаки будуть ще сильнішими, переважно у сферах транспорту, енергетики та фінансів. Формальним приводом для поточних атак стало рішення литовського уряду обмежити територією країн транзит до калінінградської області росії. Зокрема в повідомленні на власному Telegram-каналі Killnet заявив, що їхня мета — змусити Литву «негайно скасувати своє рішення про заборону транзиту російських вантажів із калінінградської області в росію».
Окрім кіберпростору, зростає напруга на інших «інформаційних фронтах». Є дані, що з початку війни проти України аудиторія низки проросійських західних блогерів зросла практично втричі та нараховує близько пів мільйона людей. З цього приводу «Інститут стратегічного діалогу» оприлюднив результати відповідного дослідження. За їхніми даними, після того, як технологічні медійні платформи заблокували доступ до певного контенту російської пропаганди (наприклад Sputnik та RT), активізувала свою роботу мережа блогерів, які пов’язані з росією і вдають із себе журналістів та створюють і поширюють проросійський пропагандистський контент.
Їхня аудиторія під час війни продовжує зростати. Щодо власне наративів — вони применшують або спростовують повідомлення про звірства росії. Дослідники зазначають, що «репортажі незалежних журналістів» з тимчасово окупованих українських територій, які зроблені англійською, французькою, німецькою та іншими мовами, обходять наявні заборони та обмеження з боку європейських урядів і платформ соціальних мереж на поширення російської пропаганди.
На тлі інформаційних атак у всьому світі росія намагається максимально обмежити доступ до власного інформаційного простору. З останніх новин з цього приводу: «роскомнагляд» на вимогу генпрокуратури рф з 9 липня заблокував на території країни доступ до сайту німецької газети Die Welt. Про це повідомляється на сайті «роскомсвобода». Видавцем щоденної газети є концерн Axel Springer SE.
З інших новин «російського задзеркалля»: мобільні та деякі проводові російські провайдери почали підміняти трафік і масово вставляти на сайти без протоколу HTTPS (підтримує шифрування й забезпечує певний захист мережного з’єднання. — Ред.) контекстну рекламу з пропагандою щодо вторгнення в Україну. Для цього «ростелеком» розміщує посилання на новини провладних ЗМІ про війну, «національну ідею нашого лідера» й на тексти, в яких виправдовується війна росії в Україні. Зазначена інформація в російських користувачів з’являється, якщо заходити на сайти, наприклад, через мобільних операторів «Білайн» та «Мегафон».
Поточну ситуацію в інформаційному просторі ЄС на тлі війни в Україні охарактеризував глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель. На його думку, «глобальна битва наративів у самому розпалі, і поки ми не у виграші. Як ЄС, ми повинні й далі спростовувати російську брехню та військову пропаганду, роз’яснюючи, хто несе відповідальність за агресію і, отже, за її наслідки».
Країни Заходу продовжують захищати власний інформаційний простір. Зі свіжих новин заслуговує уваги позиція Великої Британії, яка на тлі вторгнення росії в Україну ухвалює новий закон для боротьби з російською дезінформацією.
Reuters повідомляє, що закон вимагатиме від соціальних мереж активно боротися з дезінформацією, опублікованою іноземними державами, такими як росія. Зокрема положення нормативного акта дадуть змогу протидіяти фальшивим обліковим записам на платформах Facebook і Twitter, які були створені іноземними державами для впливу на політичне життя країни, наприклад, вибори або судові процеси тощо. З цією метою державний регулятор комунікацій Ofcom розробить необхідні кодекси практики, щоб допомогти соціальним медіа дотримуватися норм закону та водночас отримає право ініціювати штрафи за відповідні порушення.
Не зменшується інтенсивність впливу російських пропагандистів проти України. За даними Служби безпеки України станом на кінець червня, медіаплатформа YouTube заблокувала 442 проросійські канали. Загалом на них було понад 15 мільйонів підписників. У переліку заблокованих ресурсів — «Звезда», «Первый» «Россия», «Соловьёв LIVE» та інші.
Усього представники української спецслужби виявили та передали адміністраторам медіаплатформ для блокування інформацію про 1529 телеграм-каналів і ботів, 426 акаунтів в інстаграмі, 93 фейсбук-акаунти, 1050 — TikTok-сторінок.
До речі, представники СБУ пропонують українцям використовувати чат-бот та надсилати інформацію про осіб, які надають противнику чутливі дані або поширюють у соцмережах контент на підтримку загарбників.
До цього відеоплатформа YouTube вже видалила понад 70 000 відео та 9000 каналів, пов’язаних з війною в Україні, через порушення правил щодо вмісту. Компанія офіційно не коментує деталі щодо видаленого контенту та каналів, водночас звертає увагу, що вони просували російські наративи щодо подій в Україні.
