Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Перехід на українську мову продовжує активно впроваджуватися на законодавчому рівні. З 16 липня 2022 року запрацює нове доповнення до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», а саме статті 27.
Вона стосується веб-сайтів та комп’ютерних програм. Відтепер державна мова повинна використовуватися «за замовчуванням» на сторінках українських суб’єктів господарювання, а для іноземних представництв обов’язковою є використання української версії, що буде не меншою за обсягом та змісту, ніж англійська чи інша.
«Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою», − йдеться в Законі.
Отже, будь-який інтернет-магазин, онлайн-застосунок або навіть профіль у соціальній мережі, якщо він використовується як представництво юридичної особи або ФОПа, має подаватись українською мовою.
«Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою», − пункт 8 статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
Докладніше про це можна прочитати тут.
Для того, щоб норми Закону виконувались сумлінно, за порушення передбачено чималі штрафи. Це стосується не тільки вищезгаданої статті 27, а і усіх інших норм Закону.
Так, з 16 липня 2022 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь може накладати штраф на усіх керівників та працівників як державної й комунальної, так і усіх інших форм власності.
Штрафи становлять:
- 3400−8500 гривень за порушення, вчинене вперше;
- 8500−11900 гривень за повторне порушення.
Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.
