Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Особовий склад окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України продовжує підготовку нового поповнення підрозділу на одному з полігонів півдня України. І серед різноманітних напрямків навчання важливе місце посідає тактична медицина. Так, на одному з навчальних місць з морпіхами проводять заняття з надання першої домедичної допомоги в «червоній зоні».
Фельдшер батальйону Дмитро на псевдо «Знахар» розповідає, що інструктажі для особового складу він проводить чи не щоденно. Він точно знає, що практика в тактичній медицині ніколи не буває зайвою, адже від правильності надання першої допомоги часто залежить життя.
− Я намагаюся надати якнайбільше практики, щоб вони розуміли, як в умовах бою можна надавати допомогу. Викладаю за натовським протоколом MARCH, який є досить ефективним, якщо дотримуватися всіх алгоритмів дій. Він допомагає запам’ятати, в якому порядку надавати допомогу: від найкритичніших травм до менш критичних. Це масивна кровотеча, прохідність дихальних шляхів, дихання, пневмоторакс, циркуляція крові, гіпотермія, стан шоку, травми голови, очей тощо, – зазначає «Знахар».
За його словами, саме на алгоритмі дій він акцентує найбільшу увагу, адже найбільшою помилкою, яку допускають наші військові, коли надають допомогу побратимам, є його порушення. Тому порядок надання допомоги він намагається довести до автоматизму. Бійці під наглядом інструктора вчаться обстежувати верхні дихальні шляхи, застосовувати назофарингеальні повітропроводи, обстежувати грудну клітину, проводити маніпуляції за наявності явних ознак відкритого пневмотораксу, а також здійснювати перевірку попередніх маніпуляцій та повний огляд пораненого на предмет інших уражень.
Цього разу розглядали ситуацію, коли один із військових за легендою дістав кульове поранення у праву легеню.
− Насамперед треба провести огляд постраждалого, визначити наявність свідомості та дихання, перевірити, де і якої сили кровотеча. Важливо пам’ятати, що якщо є вхідний отвір, то може бути й вихідний, тому треба грудну клітку оглядати з двох сторін. За необхідності зробити необхідні заходи для відновлення прохідності дихальних шляхів. Потім обробити будь-які відкриті ушкодження грудної клітини та накласти на рану оклюзійну пов’язку, − розповідає і одночасно демонструє на практиці фельдшер.
Як зазначає «Знахар», бійці мають все необхідне, щоб надати допомогу на полі бою, зокрема, мова йде про індивідуальні аптечки, наповнення яких більш ніж достатнє. Крім того, завдяки регулярним навчанням навіть ті, хто не мав жодного медичного досвіду, чудово орієнтуються і вже знають, як допомогти собі й побратимам у разі необхідності.
− Важко навчити тих, хто цього не хоче. У нас у підрозділі таких нема. Наразі всі непогано володіють основами такмеду, але ці навички постійно треба тренувати, чим ми й займаємося. Я сподіваюсь, це допоможе нашим військовим, які до цього не мали навіть базового рівня надання домедичної допомоги, дати раду у критичній ситуації. Це додає впевненості підрозділу, − впевнений медик.
Наостанок «Знахар» поділився маленькою хитрістю: навіть якщо так сталося, що під рукою нема аптечки, то у пригоді може стати армований скотч. Він цупкий, має дуже високу клейкість і міцність. До того ж «не боїться» води чи вологи. Тобто є таким собі універсальним засобом, який медик радить мати при собі кожному військовому.
Фото автора
