Нині це підрозділ Сил безпілотних систем Збройних Сил України, що спеціалізується на застосуванні FPV-дронів, аеророзвідці, патрулюванні та коригуванні вогню за допомогою безпілотників. У черговому матеріалі циклу «Бригада…
Щоб тримати зброю в руках, шестирічна Іринка ще замала. Тож вирішила, що робитиме власноруч прикраси, аби продавати їх на благодійних ярмарках та через соціальні мережі, а гроші передавати Збройним Силам України.
За короткий проміжок часу дівчинка придбала та передала на фронт два тепловізори, а нині зосередила свої зусилля на придбанні автомобіля для військових.
Тато Іринки — старший лейтенант Олександр Васильєв — захищав Україну з 2014 року. Офіцер з відзнакою закінчив Національну академію сухопутних військ у Львові та служив у складі окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого.
Він неодноразово перебував у районі проведення операції Об’єднаних сил, а з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну боронив Київщину, а згодом Миколаївщину, де загинув 27 березня під час виконання бойового завдання. Похований герой у Рівному.
Як розповіла мати дівчинки Вікторія Васильєва, в один із днів донька прокинулася після сну й перше, що вона сказала: «Тато наш захищав Україну? Захищав. Він загинув. Тепер я маю захищати Україну».
У дитячій кімнаті, дивлячись на фото свого татуся в парадному військовому однострої, з медалями й чорною стрічкою, Іринка працює без вихідних, з кожним днем нарощуючи темпи роботи та розширюючи асортимент власної продукції, бо вірить у перемогу української армії.
Фото та відео авторів
