Сьогодні він навчається на оператора БПЛА у 37-й окремій бригаді морської піхоти. Про свій шлях від бойового медика до оператора БПЛА, причини самовільного залишення…
Славнозвісний на Прикарпатті та й заході України Центр для учасників АТО та їхніх сімей «Бандерівський схрон» продовжує служити на благо нашої Батьківщини.
Раніше АрміяInform уже повідомляла про досягнення та роботу єдиного в Україні унікального Центру. Проте нині він виконує дещо іншу, гуманітарну функцію та надає притулок для сімей учасників російсько-української війни.
− Уже в лютому весь наш персонал розумів, що незабаром розпочнеться широкомасштабне вторгнення московитів, − пригадує керівник «Бандерівського схрону» Ігор Чернецький. — Тут і нічого було гадати: те, що мокшанська орда захоче загарбати всю нашу державу, було питанням часу ще з 2014 року. Чесно, ми були готові мобілізувати свої зусилля та допомагати захисникам та цивільним.
Ігор Чернецький та практично весь персонал одразу призвались за мобілізацією та були розподілені по різних військових частинах. Оскільки він мав непогані зв’язки з волонтерами, котрі регулярно допомагали Центру, то свою діяльність більше присвятив доставці гуманітарних вантажів до військових частин, котрі воюють на передових позиціях.
− На перших порах Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу передавав нам деяку частину волонтерської допомоги, котра приходила з Великої Британії. Це продукти харчування, медикаменти, військове спорядження, загалом багато чого. У «Схроні» ми це все сортували, перепаковували та розподіляли за напрямками цей інвентар. У березні-квітні в основному возили гуманітарну допомогу на Київщину та південні регіони України. За тиждень доставляли туди не менше п’яти-шести мікроавтобусів вантажу, − продовжив Ігор.
З часом, коли Збройні Сили України прогнали окупантів від столиці, за допомогою до прикарпатського Центру звернулись військові та цивільні з Харківщини та Запорізької області. Тому більшість гуманітарної допомоги «бандерівці» нині відправляють саме туди.
− Гуманітарного вантажу та запитів настільки багато, що ми не встигаємо фізично перевозити вантаж, − пояснює Ігор Чернецький. — Нині більше практикуємо відправляти медикаменти та найнеобхідніше через «Нову пошту», а в місці призначення місцеві волонтери уже забирають «гуманітарку» та розвозять по тих місцях, де вона потрібна. Крім того, збираємо кошти та просимо закордонних колег придбати автомобіль для наших воїнів на передову. Загалом уже відправили на фронт понад 10 волонтерських автомобілів, і, на жаль, кілька з них уже постраждали внаслідок російських обстрілів.
Одним із найбільш вагомих розділів волонтерського допомоги «Бандерівського схрону» є забезпечення військових та медзакладів медичними препаратами та обладнанням.
− Те найнеобхідніше, що в українських лікувальних закладах закінчувалось у перші дні війни, приходило від колег-волонтерів з-за кордону. І ми намагались «закривати діри» у військових шпиталях та медпунктах тими препаратами, котрі в нас були в наявності, — говорить керівник «Бандерівського схрону». — Знаю, що завдяки іноземній допомозі українським цивільним та військовим лікарям вдалось врятувати не одну сотню людських життів. Звичайно, потреби в медикаментах є постійно, тому намагаємось раціонально розподіляти ліки, аптечки, турнікети та інший інвентар по тих закладах, де вони вкрай необхідні.
Ігор Чернецький запевняє, що після перемоги «Бандерівський схрон» знову повернеться до звичної йому справи: прийматиме на відпочинок та лікуватиме духовно учасників російсько-української війни. Водночас сподівається, що відповідні структури знову з відповідальністю поставляться до фінансування таких необхідних у нашій державі реабілітаційних центрів.
