Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
У 2016-му на Прикарпатті запрацював єдиний в Україні центр реабілітації кризових ветеранів російсько-української війни. За цей період подружжя Ігоря Чернецького та Наталії Черній прийняло понад 700 воїнів. Допомоги від держави «Бандерівський схрон» не мав, тож, аби вижити, смажили каву та виготовляли дерев’яні іграшки, які продавали усім охочим через інтернет-крамницю.
Співзасновниця «Бандерівського схрону» Наталія Черній пригадує, що після 24 лютого цього року в їхній оселі залишились лише ті, хто фізично не міг воювати. Решта вже знову були в бойових бригадах українського війська. Тим часом оселя почала приймати біженців. Здебільшого це були сім’ї або друзі вояків. Наприкінці лютого допомагати Наталії з Києва приїхала Люба. Каже, не може залишатись осторонь, коли на фронті гинуть найкращі.
Одночасно почали й забезпечувати вояків зі Схрону амуніцією, а потім отримали замовлення від шпиталю, де були поранені бійці. На початку повномасштабного вторгнення російських вбивць госпіталі потребували всього. Навіть найелементарніших засобів. Нині ж, як і вже 4 місяць, найбільша потреба в апаратах зовнішньої фіксації при переломах.
Волонтери змушені визнати, що, на жаль, обсяги допомоги почали поступово зменшуватися. Однак потреба в ній лише зростає. Тож вони закликають усіх небайдужих допомагати їм рятувати життя захисників.
Відео Юлія Юзьків
