«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Таку тезу висловив тимчасовий виконувач обов’язків гендиректора Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Євген Буркат під час круглого столу «Від Мадриду до Мадриду: 25 років особливого партнерства між НАТО та Україною».
Говорячи про передумови підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північнотлантичного договору, Буркат нагадав, що цьому передувало «політичне рішення про її підписання на міністерській зустрічі в Сінклі (Португалія)».
А сам документ, який було затверджено президентом України Леонідом Кучмою та генсеком НАТО Хав’єром Соланою 9 липня 1997 року, — це результат «послідовної та активної роботи політиків, дипломатів та військових».
Євген Буркат підкреслив, що «у 1999 році на Вашингтонському саміті статус Хартії, яка стала складовою правової системи НАТО, було підвищено».
За умов російської агресії проти України, що розпочалася 2014 року, політична, фінансова та військова підтримка з боку НАТО стала визначальною для посилення обороноздатності нашої держави.
Буркат зазначив, що мова йде про такі виміри, як-от: дорадча та тренувальна допомога НАТО й окремих країн-партнерів, участь у всіх спільних навчаннях, зокрема на території України.
Ефективна протидія українського війська повномасштабній російській агресії після 24 лютого, на думку Бурката, є результатом «багаторічної співпраці з НАТО та серйозного вишколу цілих підрозділів родів та видів Збройних Сил України».
Сучасні виклики змушують шукати нові підходи до співпраці України з НАТО. Це відбувається насамперед через російську збройну агресію проти України, а отже, Альянс переосмислює і роль російської федерації в регіональній безпеці. У новій стратегічній концепції НАТО «росія є найбільшою загрозою для євроатлантичної безпеки».
Євген Буркат анонсув проведення круглого столу в Міністерстві оборони України щодо цих можливих змін у співпраці Україна — НАТО за участю представників влади та громадянського суспільства.
