Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Під час круглого столу «Від Мадриду до Мадриду: 25 років особливого партнерства між НАТО та Україною» представники керівництва Північноатлантичного альянсу підсумували результати та визначили перспективи співпраці.
Свої думки відносно того, як саме розвивалося партнерство між Україною та НАТО, висловили директор Центру інформації та документації Вінета Кляйне, голова Представництва НАТО в Україні Карен МакТір, заступник генсека НАТО з публічної дипломатії Байба Браже, голова управління зі Східного партнерства, політичних справ та безпекової політики Таня Хартман.
Під час відкриття круглого столу Вінета Кляйне зазначила, що нині «Україна бореться за цінності, які є фундаментальними для всіх нас. Українці виявили неабияку відвагу, хоробрість, самопожертву та єдність».
Між іншим, окрім річниці Мадридського саміту, у травні виповнилося 25 років з часу створення такої установи як Центр інформації та документації Альянсу в Україні. Саме завдяки діяльності Центру українське суспільство могло дізнатися більше про НАТО, його структуру та напрями діяльності.
Байба Бразе нагадала історію співпраці України з Альянсом за ці 25 років. «У 1990-х роках тривала істотна трансформація приєднання до спільного простору євроатлантичної безпеки. Після підписання Хартії Україна − НАТО 1997 року настали роки взаємного співробітництва», − підкреслила Браже.
Брутальна російська військова агресія проти України 24 лютого остаточно змінила ставлення Альянсу до росії. І ці зміни були закріплені в новій стратегічній концепції НАТО, затвердженої на саміті в Мадриді наприкінці червня.
Підсумовуючи виступ, Бразе підкреслила те, що «Україна буде продовжувати отримувати озброєння. Україна бореться за євроатлантичну безпеку та наше спільне майбутнє».
Карен МакТір висловила тези про посилення співпраці України з НАТО після Революції Гідності. Насамперед це стосується поправок до Конституції щодо членства України в ЄС і НАТО як стратегічної мети нашої держави у 2019 році.
«Отримання Україною статусу партнера з розширеним можливостями у 2020 році посилило діалог та обмін інформацією. Нині співпраця України з НАТО триває в межах дорадчих та трастових фондів», − підкреслила МакТір. Вищевказані фонди стосуються реформ у сфері безпеки та оборони, особливо кризового менеджменту, стратегічних комунікацій та розбудови можливостей. Також напрямами реформування є військова освіта та боротьба з дезінформацією.
Запорукою успіху на шляху України до НАТО МакТір вважає співпрацю влади та громадянського суспільства, адже це посилює інституції. Також МакТір відзначила підтримку НАТО в реабілітації українських військовослужбовців за умов російської збройної агресії, яка триває з 2014 року.
Нагадаємо, що генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг у Мадриді наголосив, що НАТО допоможе Україні в переоснащенні Збройних Сил України з радянських зразків на сучасні зразки озброєння.
Таня Хартман висловила слова співчуття українському народові за ті страждання, які принесла російська агресія після 24 лютого. Будучи причиною гуманітарної кризи в Україні та учасником сексуальних злочинів, «росія має нести відповідальність», на думку Хартман.
Під час Бухарестського саміту 2008 року НАТО планувало надати План дій щодо членства Грузії та Україні. Але через тиск росії на деякі країни-члени Альянсу, цього тоді не вдалося реалізувати. Минулого року НАТО заново підтвердило актуальність перспектив членства України та Грузії.
Хартман наголосила, що «наші двері відкриті для всіх демократій, які відповідають вимогам Альянсу». Рішення НАТО ухвалює «на основі консенсусу», а «союзники продовжать співпрацю з Україною для забезпечення миру і стабільності». Причому співробітництво буде полягати як у «середньостроковій допомозі, так і довгостроковій перспективі реформ».
Фото: Дмитра Юрченка
