Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Міжнародна спільнота продовжує тримати події в Україні та навколо неї в центрі уваги. Починаючи з 24 лютого поточного року нашій країні було присвячено майже 69 тис. змістовних публікацій у пресі та випусків теле/радіопрограм, не рахуючи коротких поточних новин. У середньому за добу Україна привертає увагу в близько 450-500 повідомленнях мас-медіа. На сьогодні за тональністю публікацій можна говорити про 42 % позитивних і 53 % нейтральних, і лише 5 % мають відверто негативний характер.
Наявність негативних публікацій обумовлено спробами російських пропагандистів використовувати відверту дезінформацію, відповідні технології маніпуляцій, просувати свої наративи через союзників, підконтрольні зарубіжні медіаресурси та агентів впливу.
Зокрема, домінуючими темами від держави-агресора стали матеріали про накази російського президента «продовжити наступ на сході України після захоплення всієї Луганської області».
Одночасно рф продовжує оприлюднювати погрози країнам світу через їх підтримку України та реалізацію антиросійських санкцій. Наприклад, російський сенатор володимир джабаров погрожує, що рф може застосувати санкції до американської компанії Maxar Technologies у випадку «підтвердження, що «українські війська використовували її супутникові знімки для обстрілу міста Бєлгород». Водночас російський парламентарій «радить» Фінляндії та Швеції «не розміщувати бази НАТО».
У межах тематики фейків про допомогу українцям, які постраждали, окупанти поширюють чергову «інформацію», що наразі росія приймає понад 29 тис. евакуйованих з Донбасу та інших територій України.
Серед прикладів поширень інших фейків варто згадати про публікації в китайських медіа, що нібито частина західної зброї в Україні продається за низькими цінами в даркнеті, цитування російського експрезидента медведєва що, «росія використала своє право на самооборону, підтримане ООН, коли почала спеціальну військову операцію в Україні для захисту Донбасу», керівника служби зовнішньої розвідки росії сергія наришкіна, що нібито «Варшава вирішила активно розвивати плани швидкого розчленування України» або представниці мзс рф м. захарової що «мета київського режиму — удари з некерованої зброї по житлових кварталах міст, щоб спровокувати рф».
Також росія для виправдання своїх агресивних дій та імітації «підтримки» партнерів спробувала поширювати тези олександра лукашенка, який публічно підтвердив, що білорусь підтримує росію у її «спецоперації», заявляючи одночасно «про відданість ідеї союзної держави з москвою».
Зарубіжні партнери звертають нашу увагу на спроби нарощування пропагандистських зусиль рф. Зокрема, щодо просування своїх дезінформаційних наративів стосовно причин загострення світової проблеми голоду. Коментувати цю та будь-яку іншу дезінформацію немає жодного сенсу, особливо з огляду на те, що першоджерелами таких «вкидів» стали переважно ЗМІ Куби, Китаю, низки африканських країн.
Відповідно європейські уряди стурбовані російською інформаційною кампанією, зокрема в контексті дезінформації, спрямованої на заперечення того факту, що саме війна путіна з Україною може призвести до загострення проблеми голоду для мільйонів жителів Африки.
Водночас зріс позитивний сегмент публікацій про Україну. Основними подіями для іноземного інформаційного простору стали міжнародна конференція з відновлення України у Швейцарії, заява Президента України Володимира Зеленського про те, що Україна поверне свої території, поновлення контролю України над островом Зміїний, затримання Туреччиною російського вантажного корабля з вкраденим українським зерном.
За результатами моніторингу встановлено, що домінуючою темою у закордонних ЗМІ стала проблематика відновлення України після війни. У Лугано делегації 40 країн обговорили так званий план Маршалла для України. Ще надто рано намагатися оцінити всі потреби, але сам захід натомість надав «компас» для майбутньої роботи. У цілому проведення конференції в Лугано супроводжували наступні наративи:
готовність цивілізованого світу, в першу чергу західних демократичних країн,сприяти ліквідації наслідків російської агресії;
розуміння, що про розміри нанесеної шкоди говорити завчасно, тому конференція матиме продовження щонайменше у 2023 році;
розуміння, що основним завданням зустрічі в Лугано є визначення напрямків підтримки України.
Також медійний простір був насичений сигналами окремих держав (наприклад, Австралії, Великої Британії, Франції, Фінляндії тощо) про підтримку України, а також повідомленнями про започаткування системних процесів у рамках ЄС, зокрема, визначення структури фінансування відновлення України. До речі, ЄС має на меті зібрати 100 мільярдів євро, щоб допомогти відбудувати Україну. У межах наведеного Європейський інвестиційний банк пропонує структуру фінансування, схожу на ту, яка раніше використовувалася під час пандемії COVID-19.
Одночасно Євросоюз створить «міністерство санкцій» для контролю за їх дотриманням державами-членами. Вважається, що нова структура за своїми принципами роботи має нагадувати Управління контролю за фінансовими активами (OFAC) при Мінфіні США. Одночасно розглядається її інший варіант — наділити додатковими повноваженнями «Управління боротьби з відмиванням коштів» у ЄС, про створення якого йшла мова влітку 2021-го.
Прем’єр-міністр Чехії (країна перебирає головування в ЄС) вважає єдність ЄС у підтримці та відбудові України ключовими пріоритетами, а, власне, ЄС має відмовитися від російського викопного палива.
Що стосується перспектив переговорів з росією, то показовою є позиція США. Зокрема, представниками Білого Дому було зазначено, що час для російсько-українських переговорів ще не настав, оскільки Москва не виявила жодних ознак готовності та інтересу до переговорів.
