Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Головне управління розвідки Міністерства оборони України повідомляє, що родичі «днрівців» радять тим тікати з окупаційної армії.
В черговому перехопленні дружина розповідає «днрівцю», який служить в окупаційній армії, що його мобілізували незаконно і радить тікати в росію, заплативши хабар на кордоні: «Тебе взагалі не повинні були забирати. Тому, що в тебе і прописка, і паспорт – російські. І з цим листом (щодо прописки) можна спокійно їхати, навіть днрівський не показувати. Хай їде, тому що там буде ж… (біда), у нас тут, в Донецьку. Треба валити.
На словах все просто: сів і приїхав. 50 тисяч чи 80 переїхати через кордон (хабар). Потім сидіти в Таганрозі лапу смоктати. На зйомній квартирі у Тані ремонт робити… З якогось села, не знаю з якого, з Урожайного чи звідки, 30 людей відправлятимуть кудись на передову в якесь село, де немає світла, зв’язку. І кожні три дні чи десять днів будуть цих 30 людей міняти. Тільки скільки потім з цих 30 залишиться… В Інтернеті написали, що було 500 людей. Там був такий кіпіш! Там і «швидкі» викликали. Там вже військові за пістолети, за автомати хапаються. Баб вгамувати не можуть, Там кіпіш, бійки».
