Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
На четвертому місяці повномасштабної російської агресії, можливо, й недоречно вести мову про якісь спортивні досягнення та результати, але ж спорт − один із найдієвіших способів боротьби зі стресом. Під час спортивних телетрансляцій або тренувань можна хоча б ненадовго відключитися від нескінченного потоку новин із фронту. До того ж відомо, що армійські спортсмени все ж таки беруть участь у змаганнях різних масштабів.
Кореспондент АрміяInform зустрівся з начальником управління фізичної культури та спорту Міністерства оборони України Юрієм Фіногеновим, аби з’ясувати, як армійські спортсмени підсилюють наш шлях до спільної Перемоги.
− Приблизно до 10 квітня наші армійські спортсмени перебували в так званому шоковому стані, − зазначив на початку спілкування Юрій Семенович. — І це не дивно. Участь у багатьох турнірах, змаганнях опинилась під великим питанням. Спортсмени, які мають військові звання, змінили тренувальні костюми на військовий піксель. Було взято під охорону та оборону об’єкти армійської спортивної інфраструктури. Повірте — нам є, що обороняти.
Водночас за розпорядженням Міністра оборони України були підготовлені керівні документи, які визначали організацію тренувань для провідних спортсменів. Погодьтеся, що спортивний фронт, як і культурний або інформаційний, теж діє на загальну нашу перемогу. Тому з другої декади квітня наші армійці почали виїжджати на змагання за кордон — дзю-до, самбо, гімнастика, легка атлетика, кульова стрільба, важка атлетика, академічне веслування.
Загалом за п`ять місяців армійські спортсмени взяли участь у 150 турнірах. І це не просто участь. Наші атлети вибороли 609 нагород, з них − 230 золотих. Зауважу, що Ярослава Магучіх з новим рекордом сезону тріумфувала на турнірі в Чехії в Діамантовій лізі, Ірина Геращенко стала другою, а ще одна армійка Юлія Левченко виборола «бронзу». Анжеліка Терлюга здобула «золото» на міжнародному турнірі в Португалії. Успіхи в нас є і в кульовій стрільбі. Тобто можемо констатувати, що незважаючи на складну ситуацію, військовий спорт оживає.
Лідер збірної України зі спортивної гімнастики Ілля Ковтун відмовився від участі в фіналі клубного чемпіонату Італії. Наш армієць не захотів змагатися на одному помості зі спортсменом із країни-агресора − олімпійським і чемпіоном світу Артуром Далалояном.
− Скажіть, будь ласка, в яких змаганнях ще цього року плануються виступи армійських спортсменів?
− Запланована участь у змаганнях серед військовослужбовців під егідою Міжнародної ради військового спорту з олімпійських видів спорту в Першому Балтійському чемпіонаті з кульової стрільби. Також візьмемо участь у 19-х Балтійських літніх іграх серед військовослужбовців з міні-футболу і регіональних змаганнях з літнього біатлону та фехтування у Польщі. Важливим етапом спортивної діяльності стане також участь наших армійських спортсменів у XI Всесвітніх іграх у липні в американському Бірмінгемі. До участі в іграх готуються 11 представників Збройних Сил у 3 видах спорту.
Значних пошкоджень зазнало понад 14 спортивних об’єктів, з них частина не підлягає відновленню
− Чи постраждала військова спортивна інфраструктура від артилерійських обстрілів та авіаударів ворога?
− На жаль, військова агресія росії проти України спричинила не тільки величезні страждання людей, а й масове руйнування як цивільної, так і військової інфраструктури. Не є виключенням і спортивна військова інфраструктура.
Значних пошкоджень зазнало понад 14 спортивних об’єктів, з них частина не підлягає відновленню, багато знищено спортивного обладнання та інвентарю. Найбільше постраждали навчально-спортивні бази в Харкові, Львові, Вінниці та Чернігові.
На превеликий жаль, за час проведення бойових дій є втрати серед фахівців фізичної підготовки.
Але незважаючи на існуючі обставини, ми робимо все, щоб не втратити гордість і славу українського військового спорту, і віримо, що прапор України все частіше будуть піднімати на європейських та світових змаганнях.
− У квітні цього року в Гаазі відбулися «Ігри Нескорених» − мультиспортивні змагання для поранених військовослужбовців та ветеранів. Прокоментуйте виступ нашої команди, і яку роль відіграло військове відомство у підготовці спортсменів-ветеранів.
− Нагадаю, що участь у цих змаганнях беруть країни-члени НАТО, а також стратегічні партнери Альянсу. Ігри засновані принцом Уельським Гаррі у 2014 році. Цьогоріч українська команда втретє брала участь у цих змаганнях.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України відповідальним за підготовку збірної команди України, забезпечення її участі у змаганнях було визначено Міністерство у справах ветеранів України. Але й Міністерство оборони брало активну участь у підготовці спортсменів-ветеранів. На спортивних об’єктах військового відомства були проведені заходи з відбору кандидатів − тестування до збірної команди України. Вони відбувалися у Львові, Одесі та Києві.
Усього в тестуваннях взяли участь 216 кандидатів до збірної команди України, з яких 146 − це діючі військовослужбовці та ветерани Збройних Сил.
Збірна команда України здобула 16 медалей, серед яких − 5 золотих, 5 срібних та 6 бронзових. Українські спортсмени змагалися у дев’яти видах спорту: легка атлетика, пауерліфтинг, плавання, стрільба з лука, веслування на тренажерах, велоспорт на шосе, біг на візках, волейбол сидячи та баскетбол сидячи.
До складу команди увійшли 9 діючих військовослужбовців, які вибороли 5 медалей різного ґатунку. Всі вони були заохочені наказом Міністра оборони України.
Наступного року «Ігри Нескорених» мають відбутися у німецькому Дюссельдорфі.
