Вирок отримав мешканець Канева Черкаської області, який у месенджері Теlеgram створив та адміністрував групу «Кіт говорить». Там він поширював інформацію про місця,…
Світ пережив чотири інформаційні революції й численні інформаційні вибухи, ставши надзвичайно динамічним і продуктивним у сфері виробництва, поширення і споживання інформації. Оперативність отримання інформації набула для сучасної людини вагомого значення. Однак чи завжди безупинне отримання інформаційних повідомлень у режимі реального часу є корисним?
Інформаційний вибух — стрімке збільшення кількості публікацій або об’єму даних. Зростання масиву доступних даних ускладнює процес управління інформацією, що призводить до інформаційного перевантаження.
Чимало українців мають особистий досвід перенасичення інформацією. Воно сягало такого рівня, що дані ставало неможливим не те що осмислити, але навіть просто прочитати тексти і переглянути відео, які щохвилини прилітали на смартфон. Особливо це стосується новинарних телеграм-каналів, які невпинно женуть інформаційну хвилю, стріляючи повідомленнями зі швидкістю кулемета.
Мабуть, кожен із нас відчував втому і зрештою відмовлявся від певної частки каналів отримання інформації, бо опрацювати їх ставало суто фізично неможливим завданням. Хтось робив це свідомо, зваживши всі аргументи «за» і «проти», хтось інтуїтивно вловлював проблему — однак відмова від телеграм-каналів, які заспамлювали ваш інформаційний простір зайвими повідомленнями, була дійсно єдино правильним кроком.
Оперативність — єдина, але сумнівна перевага новинарних ТК
Поміркуймо над тим, що дає споживачеві інформації новинарний телеграм-канал, якщо порівнювати з іншими джерелами інформації. Зауважте, що йтиметься винятково про новинні канали, а не про офіційні телеграм-канали установ і відомств, тематичні канали, сфокусовані на певній сфері, персональні канали політиків та громадських діячів, телеграм-канали, які є супутніми до сайтів онлайн ЗМІ тощо. Усі ці канали слід оцінювати за іншими критеріями. Йдеться про stand alone новинарний телеграм-канал.
Єдина перевага новинарного телеграм-каналу, якщо порівнювати з іншими джерелами інформації, — оперативність. Повідомлення вигулькує у вашому смартфоні будь-де й у будь-який момент. Утім, яка вам від тої оперативності насправді користь? У переважній більшості випадків — жодної. Ви або відволікаєтесь від важливих для вас справ, щоб те повідомлення прочитати, або ігноруєте його, щоб потім увечері, коли з’явиться час, прогортати всю стрічку й укотре (!) не знайти в ній нічого корисного. Отже, від оперативності новинарних телеграм-каналів у переважній більшості випадків жодної користі, крім шкоди, немає.
Недостовірні новини, вирвані з контексту
У багатьох випадках під сумнівом є й достовірність інформації, яку повідомляє канал. На жаль, доволі часто трапляються випадки, коли в погоні за першістю новину подають перекручено і спотворено. І годі потім чекати виправлень, вибачень і спростувань — стрічка вже побігла далі, і про недостовірність новини давно забули як адміністратори каналу, так і читачі.
Ще одним суттєвим недоліком у поданні новини на телеграм-каналі є вирваність повідомлення з контексту. Зазвичай це якесь відео, зображення чи коротенький текст із дуже простим змістом — вибух стався ось тут і ось коли, Україна отримала ось таку зброю, рашистські окупанти втекли з острова Зміїний. Яким є загальний контекст цієї інформації, зрозуміти годі. І якщо отримувач повідомлення не стежить за ситуацією, таке повідомлення перетворюється для нього на якийсь фрагмент картини світу, який висить у вакуумі — він абсолютно ні з чим не пов’язаний.
Відсутність контексту фрагментує картину світу
Така вирваність повідомлень з контексту призводить, зрештою, до дуже небезпечного явища — фрагментації картини світу. Споживач інформації, привчений до таких повідомлень, не бачить цілісного полотна подій, не розуміє причинно-наслідкових зв’язків, і, зрештою, набуває синдрому завченої безпорадності в інформаційному полі, стаючи неспроможним критично оцінювати й осмислювати інформацію.
Чи доводилось вам чути: «Це все так складно, я нічого не розумію і не хочу розбиратися, воно мені не треба?». Так от, значною мірою така позиція — наслідок фрагментованої картини світу, а фрагментація — наслідок бездумного споживання інформації, яка самоплинно потрапляє людині до рук і яку вона неспроможна контекстуалізувати й осмислити. Когнітивні здібності людини в такий спосіб нищаться валом примітивної неструктурованої інформації.
Надмірна емоційність шкодить мисленню
Ще одна проблема новинарних телеграм-каналів — особистісно-емоційне забарвлення інформації, її миттєва оцінка, надана адміністратором у короткому коментарі. До повідомлення про те, що російські окупанти обстріляли якесь українське місто, є жертви серед мирних мешканців і руйнування цивільної інфраструктури адмінканалу обов’язково вважає за потрібне дописати щось на кшалт: «Горіть у пеклі, рашистські нелюди!». І це я ще дуже обережно дібрав слова. Адміни каналів слів не добирають, і їхні «…бєйшиє прильоти» вже стали притчею во язицех.
Особистісно-емоційні коментарі доповнюють дратівливу форму подачі інформації в таких формулюваннях і з висловлюванням таких оціночних суджень, які личать хіба що імпульсивній і не надто освіченій та погано вихованій десятилітній дитині. Це не повідомлення однієї дорослої людини, надіслане іншій дорослій людині. Це повідомлення дитини дитині, причому його мета передати не лише інформацію та її оцінку, але й емоцію. Це все додатково здитинює наше і без того надміру інфантильне суспільство. Не кажучи вже про те, наскільки гидким є наведене на скриншоті повідомлення з морально-етичної точки зору.
Відсутність аналітики зрештою відучує думати
Годі вже згадувати, що ще одним очевидним недоліком подачі інформації на новинарних телеграм-каналах є повна відсутність будь-якої аналітики. І це обумовлено не лише форматом новинарної стрічки, якою по суті є новинарний телеграм-канал. До аналітики мало спроможні самі адміністратори таких каналів, та й читачі, привчені до найпростіших емоційно забарвлених повідомлень її не сприймають. Як то кажуть ще з часів існування мови «падонкав» — «многабукав, ніасіліл».
Хтось може заперечити, що ніхто не заважає споживачам інформації поєднувати телеграм-канали з аналітикою на інших ресурсах, і не треба вимагати від новинарного ресурсу того, на що він неспроможний із суто технічних причин. Наприклад, опублікувати велику аналітичну статтю на телеграм-каналі складно, бо одне повідомлення може містити технічно обмежену кількість знаків. Однак таке заперечення не виправдовує форму подання інформації читачеві на рівні 10-річної дитини та її постійне емоційно-особистісне забарвлення.
Не намагайтесь встигнути всюди — вам забракне часу
Також, намагаючись встигнути всюди і отримуючи інформацію як з телеграм-каналів, так і з аналітичних ЗМІ, ви швидко помітите, що вам бракує часу. І тоді слід буде зробити правильний вибір — відписатися від зайвого та шкідливого і залишити більше часу на потрібне і корисне.
Інформаційне агентство АрміяInform неодоразово наголошувало на необхідності довіряти лише надійним джерелам і рекомендувало підписуватися на офіційні телеграм-канали.
АрміяInform рекомендує такі телеграм-канали
Інші відомі й авторитетні українські інформаційні ресурси також формують подібні реєстри корисних телеграм-каналів в інших важливих сферах — економіці, культурі, освіті, науці тощо. Саме на них варто звертати увагу насамперед, тоді як від шкідливих новинарних телеграм-каналів слід відмовитися. Натомість варто обрати три-чотири, а якщо є час то і трохи більше українських ЗМІ із сильними аналітичними публікаціями і доброю репутацією.
Ви нічого не втратите, якщо відмовитеся від споживання сумнівної якості інформації з інтернет-помийок, якими є чимало новинарних телеграм-каналів. Ви не пропустите жодної важливої новини чи корисного повідомлення. Натомість у вас з’явиться суттєво більше часу, щоб читати матеріали справді професійних якісних ЗМІ. Сподіваємося, серед них буде й АрміяInform.
