Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Ситуація на Луганщині важка, але контрольована. Це головне. Навколо Сєвєродонецька та Лисичанська сконцентровано угруповання противника загальною чисельністю до 7 батальйонних тактичних груп (БТГ). З урахуванням введення резерву в кількості двох нових БТГ, можна припустити, що основний фронт наступу окупаційних військ — місто Сєвєродонецьк.
Є інформація, що окупантам вдалося зруйнувати останній, третій міст, який сполучав Сєвєродонецьк та Лисичанськ. Це дещо ускладнило логістику ЗСУ, але українські війська не форсуватимуть вплав річку Сіверський Донець, як про це вже встигли повідомити «експерти».
Оперативного оточення немає. Через руйнування мостів з’явилися певні труднощі, але логістика працює.
Загальна чисельність наших військ є достатньою, щоб контролювати промислову зону. А це приблизно 40–50% території Сєвєродонецька. Бої тривають саме тут. Відтак ЗСУ контролюють як мінімум третину міста. Втрати російських окупаційних військ критичні. За оцінками самих росіян, вони становлять близько 60%.
Розуміючи складність позицій ЗСУ, окупанти використовують ствольну артилерію. Працює авіація, зокрема гелікоптери. Залучені тяжкі вогнеметні системи.
Заяви російської сторони про встановлення контролю над Сєвєродонецьком не відповідають дійсності.
Гуманітарна ситуація дуже складна. Відсутня вода, світло, газ. Евакуювати цивільне населення практично можливості немає. За різними оцінками, у місті лишається близько 10 тисяч цивільного населення.
Щодо виведення цивільного населення, яке переховувалося в бомбосховищах на території підприємства «Азот»: тут перебуває до 500 осіб. Російські окупанти висунули умови щодо вивезення цивільних у бік Сватового, а це окупована територія. Пропозицію української сторони про вивезення в бік Лисичанська росіяни відхилили.
У районі Лисичанська найбільш запеклі бої точаться біля Привільного. Цей плацдарм відомий ще з часів Другої світової війни. Лисичанськ — це фактично суцільна промислова зона, тут сконцентровано чимало підприємств. Наразі місто піддається масованому обстрілу російської артилерії. Окупанти використовують тактику «випаленої землі», вони тотально руйнують житловий фонд та промоб’єкти.
Ще одна точка на карті Луганської області — конгломерація населених пунктів Золоте. Слід розуміти, що це 4 населені пункти: Золоте 1, Золоте 2, Золоте 3, Золоте 4. Також складна ситуація біля селища Гірське, зараз там точаться найбільш запеклі бої.
Біля с. Золоте російські окупанти намагаються створити так званий котел, намагаючись відрізати українське угруповання від основних сил. Українським військам вдалося провести контратаку біля Оріхового та Врубівки. Такими діями ЗСУ унеможливили оточення українського угруповання та вихід російських окупантів на «трасу життя». Це основна логістична траса, що сполучає Лисичанськ з іншою контрольованою ЗСУ територією України.
На даний час на території Луганської області зосереджено, за різними оцінками, від 50 до 60 БТГ окупантів. Це говорить про те, що росіяни приділяють максимум уваги захопленню Луганської області та виходу на її адміністративні кордони. Але цієї мети вони не досягли — ЗСУ героїчно захищають Україну.
Дмитро Снєгирьов для АрміяInform
