Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Українські воїни активно мінусують окупантів завдяки широкій номенклатурі озброєння, отриманого в рамках матеріально-технічної допомоги від міжнародних партнерів. Зокрема, уміло застосовують легкі 60-мм американські міномети М224 — гладкоствольні, дульнозарядні, з великим кутом обстрілу. Яскраве відео з бойовою роботою цього міномета нещодавно оприлюднили бійці окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського. Під музичний супровід «Червоної калини» окупанти розбігаються по траншеях, наче таргани по щілинах, намагаючись сховатися від смертельної небезпеки з повітря. Проте, не всі встигають врятуватися від справедливого покарання за вторгнення в Україну…
Зрештою, цих кадрів ми могли і не побачити. У сенсі того, що ера експлуатації 60-мм мінометів мала всі шанси закінчитися в далекому 1951-му. Саме цього року на озброєння армії США прийняли полегшений 81-мм міномет М29. Передбачалося, що він поступово замінить «малу артилерію» меншого калібру. Проте в ситуацію втрутилася війна у В’єтнамі. Проаналізувавши здобутий бойовий досвід, військові експерти дійшли висновку, що легким піхотним та аеромобільним частинам, як і підрозділам спеціального призначення, навпаки, потрібна заміна 81-мм мінометів на легкі та компактніші 60-мм. У такий спосіб історія отримала неочікуване продовження.
Легка ротна мінометна система
Завдання полягало у створенні легкого переносного ротного міномета з дальністю стрільби, збільшеної майже вдвічі, якщо порівнювати з попередниками (60-мм мінометами М2 та М19) за співставної маси. Довгоствольний 60-мм міномет ХМ224 з кінця 1970 року розробляли у двох варіантах: класичної схеми «уявного трикутника» з опорною плитою та лафетом-двоногою і схеми «унітарний ствол» із полегшеною плитою, без двоноги. Після успішних випробувань новий 60-мм мінометний комплекс прийняли на озброєння армії та Корпусу морської піхоти у 1978 році під індексом М224. Він отримав позначення LWCMS (Lightweight Company Mortar System — «легка ротна мінометна система»). Ним замінювали 81-мм зразки в мінометних взводах та секціях рот легких з’єднань.
Має удосконалений ствол та приціл для стрільби вночі
Ствол міномета не тільки подовжений, якщо порівнювати з попередниками, але й розрахований на вдвічі більший рівень тиску порохових газів, краще охолоджується та оснащений рукояткою. У схемі «уявного трикутника» використовується кругла опорна плита з алюмінієвого сплаву (масою 6,5 кг) та лафет-двонога з горизонтальним, підйомним та поворотним механізмами, пружинними амортизаторами, кріпленням для прицілу.
Оптичний мінометний приціл оснащений пристроєм підсвічування для стрільби вночі. Міномет для перенесення в цьому варіанті можна розбирати на дві частини. В «унітарному» варіанті ствол спирається на зменшену прямокутну плиту (маса плити 1,6 кг), що легко переноситься на будь-якій місцевості одним номером розрахунку (може бути 3–4 військових).
Особливість нових мін — електронно-механічний підривач
До боєкомплекту міномета М224 входять оперені осколкові (осколково-фугасні), освітлювальні, димові, практичні (навчальні) міни. Головна відмінність сучасних мін — подовжена (як порівняти з попередньою, краплеподібною) форма корпусу, що дозволило збільшити коефіцієнт наповнення і, відповідно, потужність боєприпасу. У процесі виробництва корпусів мін застосували нові сорти сталей, що забезпечили ефективніше дроблення на уламки, а в розривних зарядах потужніші вибухові речовини. Замість центруючого потовщення з канавками, що слугують для зменшення прориву порохових газів, застосували пластикове кільце-обтюратор, що закріплене в проточці на корпусі міни.
Характерна особливість нових мін, прийнятих разом із мінометом, — наявність електронно-механічного підривача. Він допускає установку на підрив як при ударі об ґрунт, так і в повітрі на великій і малій висоті або із заглибленням у ґрунт. Постріл здійснюється наколом (при жорсткому положенні бойка) або з використанням механізму спуску зі спусковим важелем. Максимальна дальність стрільби становить 3500 метрів.
До речі, М224 може використовувати також і старі міни. Тоді як міни, прийняті для нього, не можна застосовувати для стрільби зі старих 60-мм мінометів.
Тактико-технічні характеристики міномета М224:
