Війна змінюється кожні чотири місяці Боєць «Кібер» є пілотом БПЛА ACS-3. Цей апарат може літати до 16 годин. — Сам комплекс називається…
Ці сумні, які пізнали багато лиха, люди, можливо, ніколи б не звернулися по допомогу та не опинились у місті на узбережжі Чорного моря, якби не страшне слово «війна», що була розв’язана росією проти миролюбного українського народу. І ось за сотні кілометрів від рідних, та для декого вже вщент зруйнованих домівок, вони знайшли свій тимчасовий прихисток в Одесі та вимушені стояти в черзі задля отримання такої необхідної для них гуманітарної допомоги.
— Так, дивлячись на наших переселенців, серце кров’ю обливається. Дуже шкода цих вбитих горем людей. Рятуючись від постійних обстрілів і бомбардувань, вони спішно залишали власні оселі, ледве встигнувши захопити з собою документи та комплект необхідних речей. Біженці мають потребу в продуктах харчування, одязі, засобах гігієни та інших речах першої потреби. І ми просто зобов’язані за максимумом задовольнити їхні потреби, — підкреслила керівник Центру надання гуманітарної допомоги одного з районів Одеси Галина Чабан.
За її словами, Центр, який вона очолює, було створено наприкінці березня поточного року за дорученням Одеського міського голови. Нині він обслуговує близько 9 тисяч співвітчизників, які вимушені були бігти з охоплених полум’ям війни населених пунктів України. А загалом, за понад два місяці свого функціонування, допомогу у вигляді продуктових наборів тут отримало вже майже 8,5 тисячі громадян з-поміж переселенців та одеситів.
— Окрім внутрішньо переміщених осіб із районів ведення активних бойових дій, Центр завжди відкритий і для мешканців Одеси, які належать до соціально незахищених верств населення (осіб з інвалідністю, багатодітних сімей, самотніх матерів та пенсіонерів). Щоб отримати гуманітарну допомогу, переселенцям необхідно зареєструватися у районному управлінні соціального захисту населення за місцем перебування і вже з відповідною довідкою про отримання статусу внутрішньо переміщеної особи та документами, що посвідчують громадянство України, звернутися безпосередньо до нас. А малозахищені одесити мають попередньо зателефонувати на гарячу лінію Центру, що працює цілодобово, де їм у телефонному режимі також призначать час для надання гуманітарки, — розповіла пані Галина.
Щодо комплектації та періодичності отримання продуктових наборів, то вони складаються з продуктів харчування першої необхідності — хліба, круп, м’ясних і овочевих консервів, цукру, муки, молока, яєць, соняшникової олії. Набори важать близько 7 кг, видаються раз у три тижні переселенцям та одноразово на місяць місцевим мешканцям. Іноді благодійники постачають пайки і зі збільшеним раціоном продуктів, вагою понад 12 кг. У таких випадках їх розфасовують із розрахунку не на одну особу, а на родину з двох осіб.
Також, у разі потреби, люди отримують в Центрі засоби гігієни та мийні засоби: мило, пральний порошок серветки, памперси. Щодня фахівці ресторанної справи доставляють сюди й комплексні гарячі обіди з розрахунку на 300 осіб, пригощатимуться якими можуть всі, хто цього потребує. А загалом нині на забезпеченні Центру гуманітарної допомоги переважно перебувають біженці з Миколаївської, Херсонської, Запорізької, Донецької та Луганської областей.
— Ми працюємо з 9-ї ранку до 18-ї вечора (крім неділі), і щодня до нас звертається по допомогу понад 200 осіб. Для порівняння: два місяці тому таких осіб нараховувалось близько 60. Тож, на превеликий жаль, тенденція щодо збільшення переселенців за цей час лише зросла. У напрямку забезпечення людей продуктовими наборами та речами першої потреби ми працюємо у взаємодії з міською владою, а також благодійними фондами, церквами та деякими промисловими підприємствами, яким ми дуже вдячні за надання всебічної гуманітарної допомоги. Адже разом ми робимо спільну велику справу, як можемо, підтримуємо тих, хто пройшов через муки й страждання війни та знайшов свій прихисток у нашому місті, — поділилась думками керівник Центру Галина Чабан.
Звісно, дуже шкода, що в цю літню пору ці люди знайшли у місті на узбережжі Чорного моря саме прихисток, а не приїхали сюди на відпочинок. Але ми впевнені, що за деякий невеликий проміжок часу, коли ворог буде розбитий, вони обов’язково повернуться сюди знов вже як туристи, а не вимушені переселенці, і вже не з сумними, а щасливими очима!
На знімках: переселенці отримують продуктові набори у Центрі надання гуманітарної допомоги.
Фото автора
