Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Загалом, враховуючи вимоги Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» під час дії воєнного стану, військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин зі збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше ніж 2 доби в один кінець.
Проте під час війни надання армійцям інших видів відпусток, крім відпусток військовослужбовцям-жінкам у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, а в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею 6-річного віку, а також відпусток у зв’язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської комісії, припиняється.
Водночас у разі ненадання військовим щорічних основних відпусток у разі дії воєнного стану такі відпустки надаються у наступному році. У такому разі дозволяється за бажанням військових об’єднувати щорічні основні відпустки за 2 роки, але при цьому загальна тривалість об’єднаної відпустки не може перевищувати 90 календарних днів. Зазначені відпустки можуть бути надані декількома частинами (більше ніж дві), без обмеження тривалості кожної з них.
Поряд з цим відпустка за сімейними обставинами без збереження грошового забезпечення надається військовослужбовцю у таких випадках:
– укладення ним шлюбу – тривалістю до 10 календарних днів;
– тяжкого стану здоров’я або смерті рідних по крові або по шлюбу, зокрема дружини (чоловіка), батька (матері), вітчима (мачухи), сина (дочки), пасинка (падчерки), рідного брата (рідної сестри) військовослужбовця, батька (матері) подружжя або особи, на вихованні якої перебував військовослужбовець, – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад та інших рідних – тривалістю до 3-х календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
– пожежі або іншого стихійного лиха, яке спіткало сім’ю військовослужбовця або родичів, – тривалістю до 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад;
– в інших виняткових випадках, коли присутність військовослужбовця в сім’ї необхідна, за рішенням командира (начальника) військової частини – тривалістю до 3-х календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця проведення відпустки та назад, проте така відпустка може надаватися один раз протягом календарного року.
– Існують випадки, коли певні командири та начальники відмовляються підписувати військовослужбовцям рапорти про надання відпусток, зокрема в разі одруження. Хоча такі види відпусток без збереження грошового забезпечення, навіть під час війни надаються в обов’язковому порядку і в цьому випадку командир може її лише обмежити, тобто надати 3,5 або 7 діб. Також є певні незрозумілості і щодо щорічних відпусток, які надаються в обов’язковому порядку. Вони переносяться на наступний календарний рік. І тут виникає питання: «Якщо воєнний стан триватиме декілька років, як надавати такі відпустки?»
– На мою думку, навіть під час дії воєнного стану життя не припиняється і відпустки повинні надаватися, проте з врахуванням завдань, які виконує певний підрозділ, – повідомив експерт з військового права Олександр Порва.
