Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Сполучені Штати Америки є серед ключових партнерів України, які допомагають нашій державі протидіяти навалі російських окупантів. Наші держави мають тривалу історію двостороннього партнерства в різних сферах — від економіки до безпеки. У 1972 році президент США Річард Ніксон відвідав Київ у рамках візиту до СРСР. Цікаві факти про значення цього візиту далі в матеріалі.
Нині українсько-американські відносини переосмислюються, триває як пошук нових підходів до аналізу минулого двосторонніх зв’язків, так і вироблення подальших форматів міждержавної співпраці. Тому, зважаючи на ювілей, пригадаємо, чим запам’ятався візит Ніксона до Києва та його наслідки.
Республіканець Річард Ніксон увійшов в історію як політик, завдяки якому виникла розрядка міжнародних відносин. Упродовж цього періоду в історії «холодної війни» (1970-ті роки) було налагоджено співпрацю з СРСР, зважаючи на досягнення ракетного паритету між москвою та Вашингтоном. Так само США вдалося відновити відносини з Китаєм, отримавши союзника проти кремля.
Варто наголосити, що Київ був одним із місць двотижневого світового турне Ніксона. Відвідавши москву та ленінград, очільник Білого дому 29 травня 1972 року прибув до Києва. У Борисполі його зустрічали як почесного гостя.
Ніксон з українською партноменклатурою.
У ті дні тільки-но до влади в УРСР прийшов Володимир Щербицький, який скинув із політичного Олімпу Петра Шелеста. Останнього звинувачували в «націоналізмі». Нагадаємо, що тривали репресії проти дисидентів, зокрема велика хвиля арештів відбулася на початку 1972 року.
І в такій обстановці соціально-економічної стагнації та політичного «закручування гайок» Ніксон прилетів до Києва. Він відвідав Софію Київську, поклав квіти до могили Невідомого солдата та зустрівся з партійною номенклатурою у Верховній Раді УРСР. Останнє було серед пріоритетів для президента.
Річард та Пет Ніксон у Софії Київській
Голова Української асоціації американістики, доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка Макар Таран наголошує, що, попри символічне значення візиту Ніксона до української столиці, все контролювалося із союзного центру.
«Цей візит пів століття тому робить історію наших відносин набагато глибшою, такою, яка значною мірою підкреслює наявність України для Америки як певного суб’єкта ще до 1991 року. Звичайно, радянське керівництво розглядало цей візит і ті зустрічі, які відбулися в Києві, і як певний елемент данини, політичного підбадьорювання українського радянського керівництва.
І як іміджевий хід, який мав показати, що радянський союз трохи не є схожим на стереотип централізованої російської диктатури. Але значення візиту не треба перебільшувати з точки зору наших двосторонніх відносин, адже його політичні завдання цілковито були підпорядковані москві».
Що цікаво, американського лідера зачарували історичні пам’ятки, зокрема Золоті ворота. Ніксон нагадав, що у Сан-Франциско є міст з аналогічною назвою, а потім висловив захоплення киянами, які відновили зруйноване місто після нацистів. Президент виголосив тост за «Героїв України у воєнний та мирний час».
Головним наслідком тогочасного візиту можна вважати домовленість про створення генконсульства США в Києві та радянського консульства в Нью-Йорку. І впродовж декількох наступних років тривала робота передової групи американських дипломатів, яку очолювали Ральф Портер (1933–2022) та Девід Сворц (1942 р.н.).
Хоча повної реалізації намічених планів тоді не вдалося здійснити через експансіонізм кремля, а конкретно військову інтервенцію до Афганістану 1979 року. У відповідь на це США (як і деякі інші країни Заходу) бойкотували Літні Олімпійські ігри в москві 1980 року. Саме тоді було згорнуто роботу американських дипломатів у Києві, а посольство США відкрилося з відновленням української незалежності та встановленням дипломатичних відносин у 1992 році.
Доктор історичних наук, голова наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш у своїй статті згадує, що американці в середині 1970-х років цікавилися минулим своїх попередників, які були ще за Української Народної Республіки.
Наприкінці 1917-го — на початку 1918 року в Києві перебував консул США Джеймс Дженкинс. За майже три місяці дипломат написав про те, що відбувалося у той час в УНР. Тоді більшовицька росія розв’язала військову агресію проти української державності.
І американські дипломати 60 років по тому вивчали роботу консульства США в УНР. Девід Сворц звернувся з офіційним запитом до Інституту історії, щоб отримали хоч якусь інформацію. Результати виявилися марними, адже партійні діячі заборонили підтримувати контакти та допомагати в чомусь «капіталістам».
Попри офіціоз, візит Ніксона став наслідком більше включення американських політиків до українського питання. Саме в 1970-х роках права людини стали ключовим чинником боротьби Заходу з комунізмом. У США знайшли притулок радянські дисиденти та націоналісти, які різними шляхами намагалися впливати на тиск Вашингтона щодо свавілля в СРСР. Про інші цікаві факти з міжнародного життя українства читайте в наступних матеріалах.
Фото: З відкритих джерел та Укрінформ
