На превеликий жаль, у фокус ворожих атак потрапили об’єкти національної енергосистеми. Про те, як мінімізувати шкоду від ворожого терору, розповідає кандидат технічних наук, військовослужбовець…
У селі Хажин Бердичівського району Житомирської області провели в останню путь 35-річного захисника України Василя Бондаря. Тиждень тому десантник загинув під час боїв з рашистськими окупантами поблизу міста Лиман на Донеччині.
Василь народився і виріс у Хажині. Тут закінчив загальноосвітню школу, звідси пішов у доросле життя.
— Вася був дуже здібним учнем, — розповідає колишня завідувачка навчальної частини Хажинської школи Лідія Тригуб, яка вчила Василя іноземної мови. — Відповідальний, завжди зважений, серйозний і водночас — щирий, добрий, лагідний. Ніколи він нікому не зробив нічого поганого, золотий хлопець був…
Після закінчення Житомирського аграрного університету понад п’ять років молодий фахівець працював податківцем, згодом стільки ж у Бердичівській міській раді. Тож провести його в останню путь приїхали до Хажина, напевно, усі бердичівські податківці та співробітники міськради на чолі з міським головою Бердичева Сергієм Орлюком.
На початку широкомасштабної війни Василь Бондар був мобілізований. Воював у складі 95-ї десантно-штурмової бригади. Близькі Василя розповідають, що 19 травня був поранений його земляк, з яким Василь воював пліч-о-пліч, а 21 травня осколки ворожого снаряда обірвали і його життя…
Вдруге від початку вторгнення орди в Україну центральною вулицею Хажина пронесли труну із загиблим захисником. Машини зупинялися, люди ставали на коліна, кидаючи живі квіти попереду траурної процесії. Всі віддавали останню шану полеглому за волю України захиснику.
Фото РІО Бердичів
