Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
В Україні «раптом» з полиць маркетів і навіть з ринків щезла кам’яна сіль. Звісно, завбачливі ґазди й підприємці, щойно врозумівши, що потужні російські обстріли Соледара, де розташований вітчизняний монополіст — підприємство «Артемсіль», — до добра не доведуть, вирішили: потрібно запастися найуживанішим людством мінералом. Проте й запаси, зроблені колись, почали закінчуватися. Згодом виник дефіцит, на який, по-перше, панічно відреагували покупці, створивши ажіотаж — тобто гіперпопит, яким, а це по-друге, скористалися спекулянти або ж підприємці, не зацікавлені в наполегливому пошуку прийнятної товарної альтернативи артемівській солі. Й ціна злетіла із 7-10 гривень за упаковку, до 50 і навіть 90 гривень.
Те, що ДП «Артемсіль» покриває приблизно 90 % ринку харчової солі в Україні — правда. Утім, через війну й бойові дії 2 тисячі працівників заводу евакуювалися, а залізничні колії — основну логістичну одиницю доставлення продукції — розбомбили рашисти. Але і правда ще в тім, що це не є настільки невирішуваною проблемою, як здається на перший погляд, коли зайти до супермаркету…
Отже, чи варто хвилюватись нашому населенню і звикати до несолоної дієти, що інколи буває корисною, адже у Центрі громадського здоров’я МОЗ України рекомендують споживати не більше ніж 5 г солі на добу загалом, і максимум 160 г на місяць. Тобто класичної 1,5 кг пачки «артемівської» одній людині мало б вистачити десь на 9 місяців. Але ж українці люблять добряче попоїсти, та ще й консервованим огірочком мало не щодня хрумкотіти. Отож-бо…
Профільні експерти ринку запевняють: ситуація є, але її катастрофічність більше надумана й ближчим часом все має владнатися — головне, аби українці поводилися культурно й не скуповували всю сіль, яка обов’язково з’явиться, тоннами. Сольового дефіциту у країні не має бути.
Про це заявив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати України, член Української ради бізнесу Михайло Непран, коментуючи ситуацію «Українському радіо». Він погоджується, що «артемівську» наразі дійсно не придбаєш у магазинах, однак є інша, доволі різноманітна, хоч і дорожча продукція. Та й склади із сіллю ще не настільки порожні.
Тим часом наші інші українські підприємства, які колись знали кращі часи, зараз знову активніше запрацювали. Зокрема, планується активізувати виробництво солі в Дрогобичі й Солотвині, що на Західній Україні. Тому причин ажіотажного попиту на сіль не існує.
Голова профспілки ДП «Артемсіль» Андрій Попов запевняє: підприємство обов’язково відновить роботу, щойно стануть прийнятні безпекові умови й відновиться залізничне сполучення. Тим паче, що критичних ушкоджень завод не зазнав, як і пласти солі, розташовані на глибині від 200 і більше метрів.
Наразі в Україну вже постачають кам’яну сіль із Данії, дорожчу нашої десь на 20 %, проте саме вона має покрити наявний дефіцит. Так, імпортна сіль незвична нашому споживачеві, бо в ній там додають багато різноманітних «корисних» домішок. Зазвичай вони і плюс доставка є чинником вищої ціни.
Наразі мережі супермаркетів — таких, як «Сільпо» і «АТБ» офіційно заявили про контрактування чималих поставок солі у свої магазини в усій Україні. Так, «Сільпо» декларує про поставки з-за кордону щонайменше 200 тонн цього мінералу. Також у «Fozzy Group» заявили, що вже у квітні вони почали співпрацю із одним з найстаріших підприємств у Європі — Дрогобицькою солеварнею на Львівщині. А в травні знайшли нових постачальників у Польщі, Румунії й Туреччині. Причому перші партії польської солі вже в Україні. Сіль з Румунії і Туреччини надійде на початку й у середині червня. А в «АТБ», як стверджує керівник з корпоративних комунікацій Сергій Демченко, сіль теж піде з-за кордону і буде дещо дорожчою через постачання суходолом, а не морем, адже порти заблоковані.
Схоже, що взагалі особливого товарного дефіциту наразі немає, звісно, окрім паливного. Та й кошти людям є де витрачати. Так, упродовж квітня й першої половини травня зросли обсяги безготівкових оплат покупок в мережах електроніки й побутової техніки та закладах харчування. Про це повідомляла пресслужба «Приватбанку». Поновлення обсягів безготівкових оплат зумовлене відновленням активності мікро- та малого бізнесу.
Отже, в Україні буде сіль, і хліб, і будуть люди…
