Численні, але розрізнені селянські виступи та повстання другої половини 1920-х — початку 1930-х років були придушені державною владою з її апаратом насильства і не спромоглися…
Нову божевільну пропагандистську тезу вигадали окупанти, щоб хоч якось виправдати своє вторгнення на територію України.
Виявляється, що буцімто й без бойових дій наша держава «не утрималася би в нинішніх кордонах через грубі порушення прав російськомовного населення».
Саме такий фейк поширив так званий постпред окупованого Криму при російському президенті рф георгій мурадов.
— Це особливо стосувалося прав державотворчого російського народу, мовні права якого закріплені в десятій статті української конституції. Проте ці принципи були грубо порушені, — вважає слуга кремля.
Пропагандист додав, що росія «більше не дозволить обмежувати права російськомовних громадян і що землі цих територій історично були російськими, і їхнє населення переважно розмовляє російською мовою».
До слова, подібний наратив росагітпром поширює вже не перший рік. Мовляв, Крим і Донбас завжди були російськими, а південний схід України — це насправді «новоросія».
Звісно ж все це є брехнею і за допомогою фактів легко спростовувати подібні російські фейки.
Так, у відповідь на безпідставні «заяви» путіністів українські історики стверджують, що лише упродовж 5,6% своєї писемної історії Крим належав росії (11,4% — Кримському ханату). Донбас же традиційно мав регіональну ідентичність, хоч більшість населення, принаймні на сільських територіях, становили і становлять українці. Останнє зазначено у книзі-дослідженні «Ре-візія історії: російська історична пропаганда та Україна».
Варто нагадати, що у статті 10 Конституції України зазначено, що «державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України».
Відтак мета цієї статті Конституції України — не заборонити російську, а сприяти розвитку української мови. Як пам’ятаємо, за президенства віктора януковича таки були спроби внести зміни у десяту статтю, запровадивши російську мову як другу державну. Проте ці злочинні наміри зрадникам не вдалося реалізувати.
Варто сказати, що дійсно колись східні та південні області України були російськомовні. Проте, як показують останні дослідження Соціологічної групи «Рейтинг», війна росії проти України кардинально змінила ситуацію.
Приміром, за результатами соцопитування стало відомо, що за останнє десятиліття спостерігається постійна динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Також спостерігається постійне зменшення російськомовного сегмента українців: у 2012 році таких респондентів було близько 40%, а на початку війни — 18%.
Також безпрецедентне єднання суспільства на тлі війни справило різкий вплив і на ставлення до статусу мови. Тому сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою в Україні.
Окрім цього, останнє дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» засвідчило, що сьогодні 67% вважають, що жодних проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує.
Отже, безпідставні «заяви» окупантів є лише дешевим популізмом і старою практикою кремля поширювати брехню, щоб приховати справжні загарбницькі наміри.
