Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Кожного року в третю суботу травня Україна відзначає вкрай важливе свято — День Європи. А в країнах Європейського Союзу це 9 травня. Цей день є символом ЄС, який відзначають уже протягом десятиліть, а для України це знак солідарності цінностей демократії та свободи.
Трохи історії. Сама ідея об’єднаної Європи набула більш окреслених рис у 1920–1930-х рр., коли страхіття Першої світової війни змусили європейців задуматися над спільним майбутнім. Так, австрійський політик Ріхард Куденхтов-Калергі в 1926 році скликав Пан’європейський конгрес.
Згодом лише Друга світова, з усіма її страхіттями, спричинила примирення колись одвічних ворогів. Мова йде про Німеччину та Францію. Тоді економічна співпраця в рамках Європейського об’єднання вугілля і сталі сприяло зникненню історичних бар’єрів між двома країнами. Німецькі та французькі лідери, зокрема Конрад Аденауер, Шарль де Голль, Гельмут Коль та Франсуа Міттеран, стали символами побудови європейської родини на основі солідарності та підтримки.
Президент Франції Франсуа Міттеран та канцлер Німеччини Гельмут Коль у Вердені, де була найкривавіша битва Першої світової. 1984 р.
Нині Європа є свідком безпрецедентної жорстокої війни. Війни, яка засвідчила, що не існує меж людяності. Війни, яка показала всьому світу справжню суть росії — імперії, яка прагне розширити свій вплив за рахунок маніпуляцій історією, ядерної зброї та новітнього нацизму, знищити українську демократію.
28 лютого Україна подала заявку на вступ до Європейського Союзу. За умов повномасштабної російської збройної агресії наша країна відчула підтримку ЄС як на державному, так і повсякденному рівні. Нині триває процес складних перемовин щодо перспектив української євроінтеграції.
Розмірковуючи над поточними викликами, як не згадати слова видатного українця, депутата парламенту Великої Британії та члена британської Парламентської делегації до Ради Європи й Західноєвропейського Союзу Стефана Терлецького. «Я вірю, що Україна фундаментально і потенційно, як в людських, так і в матеріальних ресурсах, є одна з найбагатших держав у Європі, від Луганська та Донця до Лісабону».
Прем’єр-міністр Великої Британії Маргарет Тетчер та її радник Стефан Терлецький
Ці слова були сказані у 1992 році, коли Україна тільки-но відновила свою державність. За цей час відбулося багато кардинальних змін, але прагнення до свободи та демократії, яке є основою ЄС, — залишилося незмінною складовою українців.
Вміння українців до самоорганізації як ніколи важливе за умов російсько-української війни. У самому центрі Євросоюзу — Брюсселі — місцеві громадські активісти з організації “Promote Ukraine” зуміли створити Український Хаб. Будівля Європарламенту стала платформою для обговорення підтримки України та українців за кордоном у ці непрості часи.
Те, що світ, зокрема Євросоюз, підтримує Україну свідчить про відсутність толерування збройній агресії, яку розв’язала Москва. Безумовно, існують певні внутрішньополітичні дискусії щодо того, коли Україна може стати членом ЄС. Але героїчні українці вже вибороли своє право бути європейцями. Новими європейцями, які показали всім, як варто боротися за цінності.
Віцепрем’єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в коментарі АрміяInform зазначила, що для неї нині означає День Європи.
Ольга Стефанішина
«Цьогоріч День Європи матиме особливе значення для всього нашого континенту. Європейський Союз створювався, аби забезпечити мир та процвітання для країн Європи. Але миру сьогодні немає. Росія розв’язала найбільш криваву війну з часів Другої світової, намагаючись повернути континент до “темних часів”, де силою зброї встановлювали сфери впливу.
Ніхто в Європі не може почуватися в безпеці, поки не буде миру тут — в Україні. Членство України в ЄС — це логічний крок, який має зробити Євросоюз, аби у 21 сторіччі реалізувати цілі, покладені в основу Декларації Робера Шумана. Саме це поверне мир та стабільність у Європу. Цьогоріч День Європи має бути про сміливість та рішучість».
Лідери ЄС одностайно стверджують, що російсько-українська війна —це про майбутнє Європи, а не лише Україну. Де не вирішуються питання насильницьким шляхом та панує верховенство права. Так, Високий представник ЄС Жозеп Боррель наголосив наступне.
Жозеп Боррель
«Завдяки цій війні пришвидшується процес навчання Європи щодо того, як використовувати мову міці. 9 травня 2022 року має підкреслити процес такого навчання в тому, що стосується захисту Євросоюзу та цінностей, на яких він базується; використання нашої колективної міці на користь нашого партнера, України, щоб захистити себе та її повний суверенітет; роботи з міжнародним співтовариством над збереженням ключових міжнародних норм і міжнародної безпеки та виявлення солідарності для подолання глобальних наслідків цієї агресії».
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила масову підтримку, яку надають громадяни ЄС українцям, які були змушені покинути свої домівки через російські бомби та кулі.
Урсула фон дер Ляєн
«Мільйони європейців у всіх куточках нашого Союзу та з усіх верств суспільства мобілізувалися, щоб допомогти своїм сусідам, які потребують допомоги.
Мільйони відкрили двері українським біженцям.
Ще мільйони надіслали їжу та одяг або зробили пожертвування.
Більше, ніж раніше, європейці відчувають свою належність до однієї європейської родини.
Це cповнює моє серце гордістю».
Тому вкотре хочеться сказати, що Україна давно належить до європейської родини вільних народів. І лише спільними діями з партнерами проженемо російського окупанта задля процвітання всього світу.
