Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
У Кам’янці-Подільському провели в останню дорогу двох воїнів, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Дмитро Сас пішов воювати від початку активної фази війни, 24 лютого. Коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, чоловік був за кордоном. Утім, він покинув усе і приїхав захищати свою Батьківщину.
Дмитро загинув 10 травня у боях за свободу та територіальну цілісність нашої країни. Йому було 49 років.
— Я пригадую, як ми в дитинстві гралися з Дімою. Тоді хлопчики любили гратися у війну. Я йому теж пропонував завжди, але він відмовлявся, бо йому не подобалися такі ігри. Він любив гратися паравозиками, машинками. І ось минуло вже багато років, і йому довелося піти на спражню війну, тому що він мав душу та серце, сповнені любові до України. Він не міг сидіти вдома і спостерігати за війною по телевізору. І Дмитро, і Микола Полюляк знали, куди вони йдуть, ризикуючи своїм життям. Потрібно рівнятися на таких воїнів, як вони, — розповідає товариш Дмитра, настоятель церкви святого Іоана Богослова отець Юрій.
Також в останню дорогу провели 38-річного добровольця Миколу Полюляка, який загинув під Маріуполем.
До повномасштабного вторгнення окупаційних військ Микола працював інструктором зі сноубордингу, але після 24 лютого пішов захищати Україну від рук російських загарбників.
«До війни, він був далеким від армії, зате був хорошим сноубордистом, і пішов на війну добровольцем. Коля — велика частина мого життя, саме він навчив мене кататися на дошці, ми сплавлялися з ним на байдарці, і це були прекрасні дні, найкращі… Він загинув за всіх нас. Біль і рана буде вічна. Я ніколи тебе не забуду, брате. Вірю, що ти завжди з нами», — написав на своїй сторінці у Facebook Олесь Навротський, двоюрідний брат Миколи.
Попрощатися з українськими захисниками прийшли рідні та близькі, товариші по службі та небайдужі кам’янчани.
— Сьогодні російсько-українська війна забирає в нас найкращих. Тих синів України, які не побоялися та з перших днів повномасштабного вторгнення окупантів пішли захищати нашу країну. Настане час — і буде перемога за Україною, — звернувся до всіх військовий капелан Кам’янець-Подільського гарнізону Олександр Цісар.
Поховали воїнів на Алеї слави міського кладовища.
Вічна слава та пам’ять Героям!
Фото автора
Пілоти 3-ї важкої механізованої Залізної бригади зафіксували факт вбивства росіянами власних солдатів, які ішли здаватися.
Пілоти 1-го батальйону «Хижаки висот» 59-ї штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка зафіксували масований дроновий накат росіян.
Оператори батальйону безпілотних систем «Перун» 42-ї механізованої бригади імені Героя України Валерія Гудзя уразили російську «броню» та піхоту.
Загальна кількість поранених складає 35. Під вогнем військових рф опинилися громади по всій території області.
Мріяв про військову службу з дитинства.
Головнокомандувач ЗСУ провів телефонну розмову з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексусом Гринкевичем.
Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….