Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Багато тих, хто знає історію, сміється над колишнім генсеком Брежнєвим і тим, що на його парадному кітелі не було вільного від нагород місця.
Через таку пристрасть комуністичного ватажка до всього яскравого виникало чимало анекдотів. Та схоже міністр оборони російської федерації сергій шойгу давно обігнав того кремлівського діда й заслужив звання «головного весільного генерала московії».
Дійсно, всіх орденів та медалей генерала шойгу важко й полічити. Скрізь, де він буває з робочими візитами, йому від військових чи цивільних вручають хоч маленький, але «значок». Тільки після вручення нагород він стає добрішим і не ставиться суворо до перевірки роботи підлеглих. Цією слабкістю міністра успішно користуються всі молодші чини росармії, щоб уникнути тюрми за огріхи у службі.
Цікаво, що більшість із так званих нагород взагалі не мають стосунку до якихось військових подвигів чи взагалі — важко назвати медалями.
Так, на Telegram-каналі «Березовий сік» показали абсурдні медалі, що їх можна побачити на орденській планці кремлівського міністра.
Приміром, серед його цяцьок є такі медалі, як: «60 років перемоги у великій вітчизняній війні» (2005), «У пам’ять 850-річчя москви» (1997), «За заслуги в проведенні всеросійського перепису населення» (2002), «У пам’ять 300-річчя санкт-петербурга» (2003) та «У пам’ять 1000-річчя казані» (2005).
Найбільш смішне, що ці «нагороди» він із гордістю надіває на військові паради і стійко так переносить труднощі під вагою цього брухту.
За підрахунками опозиційних політиків, в «арсеналі» шойгу понад 150 медалей. Всі їх одразу він ніколи не надіває, а тільки міняє на різні свята.
Самі росіяни також від душі сміються з таких досягнень міністра оборони, називаючи його «пам’ятним» генералом чи «живим пам’ятником».
До речі, в цього генерала аж шість різних видів військових одностроїв, на які він чіпляє медалі або орденські планки.
Цікаво, а скільки ж шаф на його власному речовому складі?
Варто зазначити, що попри велику кількість орденів та медалей, справжнім армійцем його назвати не можна. Адже до посади міністра оборонного відомства він був рятівником, а ще раніше чиновником. За освітою ж він взагалі — інженер-будівельник. Через таку біографію він і досі не заслужив певного авторитету в зс рф. Адже російські генерали добре знають, що всі ці посадові преференції через особисту дружбу з путіним.
Схоже, всі медалі, що є в росії, лежать у тумбочці шойгу. Проте нещодавно виникла кричуща несправедливість, бо на останньому параді в нього не було медалей «за взяття пральної машинки», «за звільнення унітазу від «націоналістів» та інших «бойових нагород».
