«Хай серед простих вояків буде хоч один міністр», — переказують сучасники його слова перед військовою операцією українського війська проти більшовиків, яка…
Поки «друга армія світу» мріє про новітню, надпотужну аналоговнєтну зброю, якої бояться всі вигадані на їхньому телебаченні генерали НАТО, російському фашистському керівництву дуже кортить розв’язувати війни скрізь, куди вони можуть дотягнутись. Але голі-босі російські ваньки в радянських касках, на яких ми вдосталь надивилися на відео, де російські полонені дзвонять своїм матерям сказати, що вони вже «нє на учєніях», будуть мати поганий вигляд на картинках пропагандистських відео, де активно поширюється міф про те, що російська армія — могутня і непереможна.
Проблема в тому, що новітніх танків в росії майже немає — Т-90 1992 року випуску переважно застаріли вже на момент їхнього випуску, а всі три з половиною наявних Т-14 «Армата», які переможно глухли на параді «побєдобєсія» в москві, вочевидь, до бойових дій непридатні. Тому досі основним танком рашистів є Т-72Б3, який своєю чергою є модифікацією Т-72Б.
У 2011 році міністерство війни російської федерації заявило, що припиняє закупівлю танків сімейства Т-90 через їхню дорожнечу, і відтепер на озброєння будуть поступати «новітні» модифікації радянських Т-72 з поміткою Б3. Від Т-72Б цей танк відрізнявся декількома змінами, такими, як гусениці з паралельним шарніром, новою гарматою, застарілим динамічним захистом «Контакт-5», застарілим, але «капітально відремонтованим» двигуном на 840 к.с. та оновленою електронікою, серед яких — радіостанція, погодна станція та навідна оптика російсько-білоруського виробництва «Сосна-У», що раніше встановлювалася на Т-90М. І ось тут криється кащєєва голка: тепловізори, встановлені в цьому «вітчизняному» прицілі, виявилися французькими, виробленими фірмою Thales Group.
Примітно, що конструкція цього прицілу не дозволяє замінювати захисне скло в польових умовах, тому єдиний влучний постріл в доволі велике віконце на башті перетворює танк, за словами самих російських фашистів, «на трактор». Нагадуємо, ці «люди» всерйоз гадають, що можуть змагатись з високотехнологічними країнами блоку НАТО.
Під час боїв на Донбасі у 2014 році російські пропагандисти у своїй звичній манері видали свій танк за «кинутий укропами в кущах». Навіть зняли про це відео, де в подробицях оглядають нутрощі танка, іронічно демонструючи, як вони казали, «іноземну начинку». Ці танки неодноразово були помічені та знищені в районі АТО, підриваючи пропагандистський міф про те, що «іх там нєт».
За заявами російського міністерства, таких танків на цей момент було випущено більше ніж 1200 одиниць. Вони стоять на озброєнні маріонеткових урядів союзних путінській росії — Сирії та Білорусі. У 2019 році, за заявами міністерства брехні, іноземні компоненти в танку були замінені на власні, але підтверджень тому немає досі, а історія російського імпортозаміщення наполягає, що імпортозаміщення по-російськи — це наліпка «сдєлано у нас, умних і хароших» на чомусь вкраденому або перекупленому на заході або в Китаї.
За 11 років свого існування цей танк, хоч і не найгірший з усього російського мотлоху, встиг засвітитись ще в багатьох пікантних ситуаціях. Так, на російському «танковому біатлоні», як його називають самі росіяни, після легкого торкання бетонної барикади, цей танк тріснув уздовж, зробивши приємну прохолоду механіку-водієві з новоутвореного панорамного вікна.
Не менш кумедним виявився випадок на російських тренуваннях «Армия-2020», де Т-72Б3 жодного разу навіть близько не зміг уразити цілі протитанковими ракетами, що не завадило пропагандисту-коментатору «побєдіть» на словах про точне ураження цілей десь в його власних мріях. Хоча, варто зазначити, ентузіазм тагільського врунішки з кожним промахом дедалі згасав. Мабуть, совість замучила.
Не дивно, що ці танки російські загарбники завезли й в Україну під час широкомасштабного вторгнення . Наші воїни вже встигли знищити принаймні 100 таких танків, що підтверджено відео та фотозйомкою, а скільки росіяни втратили в цілому, зокрема через технічні неполадки та бойові зіткнення з бордюрами, ми дізнаємося хіба що після перемоги.
Отак росія традиційно перемагає на словах, хизується своїми аналоговнєтами, погрожує «павтаріть», але на ділі російська тактика ведення бою не змінювалась вже сотню років: закидувати ворога «м’ясом», бо баби, мовляв, народять ще, нищити все на своєму шляху та красти все, що не приварене до підлоги. І робитись це все буде не новітніми технологіями, космічними роботами та елітними спецпідрозділами, а руками голих, босих та голодних рабів-строковиків із депресивних регіонів росії, на застарілій техніці, з кривенько, але дуже пихато намальованою літерою Z. Аж до тих пір, поки путінську росію не буде знищено раз і назавжди.
Підготувала Алла Рядинська
