Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Напередодні Дня пам’яті та примирення разом з Андрієм Солонцем, завідувачем відділу історії бойових дій Національного музею історії України у Другій світовій війні, згадали роль України у Другій світовій війні та участь країни у створенні ООН у 1945 році.
Для українців Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року нападом Німеччини на Польщу. На той час частина українських земель входила до складу польської держави і понад 120 тисяч українців, які служили в лавах польської армії, брали участь в боях Польщі проти Німеччини. Понад 8 тисяч українців, які служили в лавах Війська Польського, загинули в цих боях. Згодом проти Радянського союзу в лавах Української повстанської армії воювало близько 100 тисяч українців.
22 червня 1941 року Німеччина нападає на свого колишнього союзника – Радянський Союз. Розпочинається німецько-радянська війна. Через рік вся територія України була окупована німецькою армією. З кінця 1943 року розпочалися бої за територію України. Надзвичайно важкі бої прокотилися Україною двічі й втрат вони завдали величезних.
«Ми можемо говорити, що на території України відбувалися великі значні битви цієї війни, зокрема форсування Дніпра, яке коштувало великих втрат. Про важливість українського напрямку в німецько-радянській війні свідчить те, що у певні періоди на території України було сконцентровано від 50% до 70% німецьких дивізій, а також більше ніж половина наявних військ Червоної армії», – зазначив Андрій Солонець.
Економічні втрати України, якщо брати загалом Радянський Союз, сягнули 40%. Україна під час Другої світової війни втратила понад 8 мільйонів своїх громадян, з них понад 5 мільйонів – це цивільне населення, яке загинуло від холоду, голоду, бомбардувань, геноциду. Також близько 7 мільйонів українців служило в лавах радянської армії, з них понад 3 мільйони загинуло на фронтах або в полоні, половина із тих, хто повернувся, були поранені.
Ще під час війни у 1944 році розпочався процес створення нової міжнародної структури, яка б замінила Лігу Націй. І в цьому процесі Україна зіграла окрему роль.
У 1939 році в США точилася дискусія про заміну Ліги Націй, яка виявила себе недієздатною, на нову міжнародну структуру. В 1941 році між урядами США і Великої Британії було підписано Атлантичну Хартію. І тоді вперше з’явився термін Об’єднані Нації. Згодом була підписана Декларація Об’єднаних Націй. В кінці 1943 року в Москві під час зустрічі міністрів закордонних справ США, Великої Британії і Радянського Союзу було задекларовано зокрема і створення нової організації, яка мала би замінити колишню Лігу Націй.
«Радянський Союз, щоб збільшити свій вплив у майбутній організації, пропонував включити колишні республіки Радянського Союзу до Ліги Націй. На що отримали негативні відповіді. Наприклад, США жартома запропонували включити всі свої штати. І тоді ухвалили компромісний варіант – до складу Ліги Націй включити до складу з формулюванням «за великий вклад у розгром нацизму і втрати під час Другої світової війни» до складу Ліги Націй увійшли Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка», – розповів завідувач відділу історії бойових дій Національного музею історії України у Другій світовій війні.
Щоб ці республіки увійшли до складу ООН потрібно було провести певні реформи. Були ухвалені законодавчі зміни, які дозволяли Українській Радянській Соціалістичній Республіці мати свої Збройні Сили.
Україна стала однією з 51 країни, що підписала Статут ООН 26 червня 1945 року і стала однією з засновників цієї організації.
Фото: сайт Національного музею історії України у Другій світовій війні
