Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Хоч би що тепер хто казав, однак Україна заплатила за Перемогу над нацизмом страшну ціну. Понад 6 мільйонів осіб воювали з гітлерівським нацизмом у лавах Червоної армії.
Також українці воювали проти Німеччини й у складі інших армій і військових частин, зокрема в американській і канадській арміях (в останній — 40 тис. осіб). Воювали й у французькому русі опору. Тисячі українців служили у польській армії генерала Владислава Андерса та брали участь у військових діях на боці британців у Єгипті, Лівії та Італії. Українці становили 2 % складу польської дивізії імені Тадеуша Костюшка та 70 % — чехословацької бригади генерала Людвіга Свободи.
Для українців війна почалася в березні 1939-го, коли внаслідок Мюнхенської змови угорські війська захопили Карпатську Україну, яка перед тим була у складі Чехословаччини. У боях з угорцями загинули 430 бійців Карпатської України й понад 400 зазнали поранень.
У вересневій кампанії 1939 року вже 112 тисяч українців вступили в бій з Вермахтом у складі Війська Польського. 7834 солдатів-українців загинули в боях з німцями під польськими прапорами, 16 тис. — скалічилися.
Війська чотирьох Українських фронтів з осені 1943 року здійснили багато військових операцій, які й досі вважаються взірцем воєнного мистецтва.
Так, тільки в 1944 році військами Українських фронтів було здійснено оточення і розгром гітлерівців поблизу Корсунь-Шевченківського, блискавичні удари та визволення Одеси, Криму, штурм Сапун-гори й визволення Севастополя у квітні-травні 1944 року, низка операцій з визволення від нацистів правобережної України й остаточне звільнення її 28 жовтня 1944 року.
Не менш славетні подвиги на рахунку 3-го Українського фронту, який визволив 5 європейських столиць — Відень, Белград, Будапешт, Бухарест і Софію.
Зустріч на Ельбі
Визначною подією весни 1945 року стала зустріч військ союзників на р. Ельба, поблизу Торгау. Що цікаво — з обох сторін у зустрічі брали участь вихідці з України.
З боку Червоної армії Україну представляв командир розвідників — старший лейтенант Григорій Голобородько. Він народився в селі Салівка Кременчуцького району Полтавської області, до війни працював у Полтаві слюсарем. На фронті з 1941 року, на Ельбі вже командував ротою.
Від союзників на зустрічі був Джозеф Половський, який народився у родині емігрантів з Київської області, та Мюррей Шульман — з сім’ї одеситів, які теж виїхали до Америки на початку ХХ століття.
Празька операція
Завершальною операцією ІІ світової війни у Європі стала Празька операція.
Першими у Прагу увійшли танкісти 63-ї гвардійської танкової бригади. Танк під номером 1-24 лейтенанта Гончаренка йшов головним. Іван Григорович Гончаренко народився у 1920 році в селі Сушилине Сумської області. У перші місяці Великої вітчизняної війни він воював на центральній ділянці фронту. Потім закінчив танкове училище і став танкістом. З березня 1944 року воював у складі 63-ї танкової бригади
А воював Іван Гончаренко на танку Т-34, історія якого починалася у Харкові, на паровозобудівному заводі, який згодом став Заводом № 183. Нині це Завод імені Малишева.
Кожен п’ятий
Загалом у Другій світовій війні загинув кожен п’ятий українець. Серед військовослужбовців літнього призову 1941 року вижили тільки 3 %.
Загальні демографічні втрати України: з убитими, жертвами концтаборів, депортованими та евакуйованими — становлять не менше ніж 14 млн осіб. З 41,7 млн людей, які жили до війни в УРСР, на 1945 рік залишилося тільки 27,4 млн.
Під час евакуації з України на Схід забрано близько тисячі найкращих промислових підприємств, які після війни не повернули до рідних міст. Ці підприємства стали основою створення військово-промислового комплексу в східній частині СРСР у післявоєнні роки.
Цього не викреслити з історії. І сором та ганьба нинішнім путінським пропагандистам, які використовують цю обставину для постійного творення штучних маніпуляцій історичним контекстом минулого.
