Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Наш північний сусід — республіка білорусь, у якої з Україною майже 1100 кілометрів спільного кордону, на початку широкомасштабного російського вторгнення надав росії не лише свою територію й усіляке сприяння. Білоруська влада й надалі є надійним союзником кремля, а кількість ракетних залпів по Україні та бойових вильотів російської авіації хоч і зменшилась останнім часом, та все ж залишається доволі загрозливою для наших північних районів.
Чому в білорусі з’явились «закриті» території
На початку широкомасштабного вторгнення на території білорусі під виглядом участі в навчаннях «Союзная решимость — 2022» росія зосередила понад 30 тисяч особового складу, сотні одиниць бронетехніки, артилерійських і ракетних систем, десятки бойових літаків і гелікоптерів. Саме з білоруського напрямку проходило російське вторгнення через зону ЧАЕС на Київ (Ірпінь, Гостомель, Бучу) й через верхів’я Київського моря на Чернігів. Російські ЗРК «Іскандер», які зайняли позиції в білоруських лісах, здійснювали залпи по українській столиці та інших наших населених пунктах, а два дивізіони ППО російських ЗРК С-400 «Тріумф» — суттєва загроза для наших Повітряних Сил.
Після того як загарбник змушений був відійти від Києва і перегрупувати власні сили на інших напрямках, за даними розвідки, а також різних інтернет-видань і телеграм-каналів, з території білорусі були виведені й певні російські з’єднання. Як повідомляють білоруські пабліки, на порядок знизилась повітряна активність на аеродромах, які використовували росіяни для нальотів на Україну, зменшилась в рази кількість та інтенсивність переміщення російської техніки й озброєння, які рухались залізницею й автомобільними шляхами.
Проте в прикордонних з Україною районах з’явились території, які білоруська влада повністю закрила для відвідувань, аргументуючи тим, що в них можливі виявлення вибухонебезпечних предметів, які, можливо, прилетіли з України. Насправді, як повідомляють білоруські телеграм-канали, на цих територіях розміщуються польові табори російських військ, які продовжують залишатись у білорусі.
Крім них, на декількох місцевих аеродромах продовжують залишатись «сусідські» системи зв’язку, ППО, розвідки, РЕБ, інженерно-авіаційні служби, російські офіцери служби розвідки, оперативного забезпечення, логістики та інших служб продовжують перебувати в органах управління зс республіки білорусь, російські автомобілі продовжують їздити білоруськими автошляхами, а залізницею у різних напрямках йдуть ешелони з технікою, маркованою російськими ідентифікаційними символами.
Це красномовно свідчить про те, що росія звідси не пішла, а лише провела певну ротацію угруповань і краще їх приховала. Щодо високомобільних штурмових підрозділів, які українці значно «прорідили», то в них їх ще достатньо для виконання окремих завдань у менш масштабних операціях, а також щодо авіації, які наразі вивели з білорусі, то їх можна перекинути сюди за лічені години, і росія, на жаль, відпрацювала такі дії досконало.
Щодо білоруської армії, то, за офіційними заявами влади республіки, її збройні сили не брали участі в російській «операції». Проте самопроголошений і не визнаний світом президент республіки білорусь лукашенко заявив, що не збирається ні перед ким виправдовуватися і білоруська армія візьме участь у конфлікті, «якщо треба буде, якщо це буде потрібно білорусі та росії». Тобто білоруські силовики не лише всіляко сприяють росіянам, а й активно готуються до можливого вступу на боці росії у війні з Україною.
Навіщо білоруським військам раптова «перевірка»
Уздовж білорусько-українського кордону, особливо в західній його частині біля бреста, розташовані підрозділи елітних з’єднань ВДВ, які, за повідомленням міноборони рб, посилюють прикордонників (хоч ми і не збираємось здійснювати вторгнення в білорусь. — Авт.). Ці «посилення» проходять на ротаційній основі, тому на українському кордоні постійно перебувають білоруські штурмові підрозділи, функція яких не оборона, а напад. Тобто це війська союзника Росії, які лише чекають відповідної команди від своєї влади, яка своєю чергою є «маріонеткою кремля». Тобто вони готові, «якщо це буде потрібно білорусі та росії», здійснити вторгнення в Україну.
А «потрібно» це може трапитись найближчим часом. Як повідомляє міноборони РБ, 04.05.2022 року вночі «У Збройних силах білорусі розпочалася раптова перевірка сил реагування, в ході якої військові частини та підрозділи мають відпрацювати питання приведення в бойову готовність, здійснення маршу у призначені райони та виконання навчально-бойових завдань». Що це означає? Тобто, якщо коротше, білоруські частини, підрозділи, які визначені у них як «сили реагування», повинні терміново зайняти бойові позиції у визначених районах.
Метою такої «перевірки» в мо рб називають «оцінювання готовності та здатності особового складу до оперативного реагування на можливе виникнення кризових ситуацій». І додають, що «військові діятимуть на незнайомих ділянках місцевості в умовах мінливої обстановки». Тобто в оборонному відомстві навіть не заперечують, що бійцям доведеться діяти не на «знайомих білоруських територіях».
У повідомленні від білоруського міноборони зазначено ще й те, що «склад сил поетапно нарощуватиметься, і це дозволить перевірити їхню здатність протидіяти військовим загрозам як на землі, так і в повітрі. Особливо приділять увагу системам, функція яких — створити сприятливі умови для дій бойових військових частин». Тобто «білоруське» угруповання військ буде діяти автономно, а не у складі російських з’єднань, і повинно мати власне всебічне забезпечення.
Білоруси запевнюють, що ця «перевірка» не становить жодної загрози ні для європейської спільноти в цілому, ні для сусідніх країн, зокрема. Хіба «під час неї сплановано переміщення значної кількості військової техніки, що може ускладнити рух дорогами загального користування», йдеться в повідомленні.
Але терміни проведення цієї «перевірки», яка охоплює приведення в бойову готовність фактично всієї білоруської армії й зосередження її поблизу українських кордонів, чомусь дивно збіглися з певними діями російських військ на території України й деякими подіями, які теж можуть стосуватися російсько-української війни.
Прикордонні провокації — справа найманців
Перше, це те, що відоме видання Financial Times, посилаючись на західні й сирійські джерела, кілька днів тому повідомило, що росія почала вивозити бойовиків ПВК вагнера та сирійських найманців з Лівії. Джерела повідомляють, що на початку весни росія не збиралася виводити сили з Лівії, але змушена була ухвалити таке рішення через відсутність успіхів в Україні. Співрозмовники видання припускають, що бойовиків вагнера мають намір перекинути в Україну.
Про те, що «музик» командування російських військ збирається перекинути в Україну і на Донбас, зокрема, днями повідомило Міноборони Великої Британії.
Але при чому тут білоруські перевірки до «вагнерівців» на Донбасі? Знаючи, що цих найманців росія використовує у найбрудніших і найпідступніших своїх діях, існує величезна загроза, що цього разу їх застосують для втягнення у війну білорусь. Саме про такий можливий сценарій в ефірі програми «Ранок» розповів відомий журналіст, волонтер Роман Бочкала. За його словами, «у формі білоруських військовослужбовців можуть бути російські найманці. білорусь сьогодні сама собі не належить. лукашенко сам собі не належить. Ми маємо зараз питати не про готовність білоруських військових», — розповів Бочкала.
Тобто сценарій, за яким російські найманці можуть прорватись з боку білорусі і здійснити провокації на території України, залишається цілком реальним. Тим більше, що загострення ситуації на українських північних і північно-західних кордонах — одна з пріоритетних цілей підготовки до «наступного» етапу російської «операції» в Україні. Відтягування українських угруповань сил на цей напрямок воєнних дій — це входить до замислу і плану вирішення решти стратегічних чи оперативних завдань у визначеному районі у встановлений період часу. Тобто можлива провокація від «вагнерівців» зі втягуванням білорусі у війну повинна статись у певний час.
Коли надійде цей час — варто взяти до уваги весь хід російської «операції» в Україні. На цьому етапі противнику фактично не вдається досягти жодних серйозних успіхів на більшості напрямках його наступу. Тому він починає готувати нові сценарії на інших таких напрямках, де існує можливість завдати суттєвих ударів по Україні чи відтягнути якнайбільше сил і засобів з «проблемних» для нього ТВД — театрів воєнних дій.
Зокрема, мова може йти про «придністровський» регіон, де за кілька останніх днів розвиток подій показує, що тут ось-ось розпочнеться ще один регіональний конфлікт. Він був «замороженим» довгий час, проте росія, вважаючи, що нова війна у Молдові чудово «вписується» в комплекс «операції» в Україні, фактично за кілька днів підвела ситуацію до значного загострення.
Міжнародні розвідки й військові експерти сходяться на думці, що в період з 9-10 травня в регіоні можливий початок активних збройних протистоянь за «сепаратистським» сценарієм на кшталт «новоросії» на Донбасі. Мета активних бойових дій, які розпочнуться в регіоні, перекинутись на українську територію і тим самим зв’язати тут якнайбільше наших військ, а також за можливості вести бої із захоплення автошляхів і вузлів комунікацій, щоб перерізати сполучення з Півднем України.
Замисли ворога — доволі підступні, і він намагається використовувати усі наявні засоби для захоплення України. Але на цьому етапі його «операції» прийшов час залучення до війни інших учасників. Про це неодноразово заявляли керівники російської влади, які звертались по допомогу й до «союзників» по ОДКБ, і безпосередньо до інших держав. Найпершими вони можуть втягнути в конфлікт білорусь і Молдову. До цього, можливо, залишились лічені дні.
