У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У Житомирі провели в останню путь 46-річного десантника Андрія Бутрика, який загинув 22 квітня в боях на Харківщині.
Проститися зі захисником на Смолянське міське військове кладовище прийшли рідні та близькі, знайомі та друзі загиблого житомирянина.
Андрій Бутрик був мобілізований у перші дні воєнного стану і вже за тиждень після вторгнення орди воював у складі одного з підрозділів 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
— Надійнішої, добрішої та більш відповідальної людини я в своєму житті не зустрічав, — каже друг загиблого Дмитро Редькін. — Мені важко зараз підібрати слова. У нього залишився п’ятирічний син Максим, дружина, і, може, цього не можна казати, але вона чекає на другу дитину…
46 років… Відтепер — назавжди. Трохи пожив, адже, на жаль, гинуть і молодші хлопці. Але — у розквіті сил, молодий, готувався вдруге стати батьком… Батьком дитини, яка народиться вже сиротою, і вже точно з пелюшок знатиме, що таке «русскій мір», що забрав життя її тата…
Фото Суспільне Житомир
