Ці та інші обов’язкові елементи є звичними на сьогодні складниками сучасної базової загальновійськової підготовки, яка пройшла кілька етапів трансформації та вдосконалень від початку широкомасштабного вторгнення….
Нещодавно фонди Національного військово-історичного музею України музею поповнив новий експонат — хвостова частина російського штурмовика Су-25СМ. За попередніми даними журналістів-розслідувачів, цей апарат було перекинуто на білоруський аеродром у місті Лунінець (Брестська обл.) з авіабази «Вітряк» (с. Черніговка, Приморський край, рф) напередодні навчань «Союзна рішучість-2022».
Саме з цього білоруського аеродрому російські льотчики й завдавали підступних ударів по мирних містах і селах України, сіючи смерть, каліцтва та руйнування. І саме з Лунінця (32 км від українського кордону) вилетів в останній політ цей російський Су-25СМ з реєстраційним номером RF-91961) зі складу 18-го штурмового авіаполку вкс зс рф. Найімовірніше, що цей борт завдавав ударів і по житлових масивах Ірпеня та Ірпінському військовому шпиталю на початку березня, але влучний постріл українського воїна назавжди перервав політ ворожого «грача», скасувавши таким чином «переможну весну» для російського агресора!
Поки що невідомо, хто був за штурвалом Су-25СМ. Є припущення, що пілотом міг бути командир 120-го змішаного авіаполку полковник Руслан Руднєв. Звісно ж, ми обов’язково з’ясуємо особу злочинця, який був за штурвалом цього штурмовика, віднайдемо й мужнього та вправного українського воїна, який назавжди приземлив ворожий літак на благодатні землі поблизу села Вишеград Макарівського району, що на Київщині.
Слід відзначити, що трофейний елемент російського літака поповнив фондову колекцію Національного військово-історичного музею України завдяки ентузіазму та копіткій праці співробітника музею Павла Нетьосова.
Надзвичайно символічним є той факт, що саме напередодні річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні фрагмент рашистського стерв’ятника Су-25СМ експонуватиметься поряд з частиною нацистського винищувача Bf 109, збитого над Букринським плацдармом восени 1943 року. Цей шматок бойової машини буде грізним попередженням для наших ворогів: під ногами агресора буде горіти не лише земля, а небо розверзнеться смертоносним вогнем, поховавши усілякі надії на загарбання України.
Олександр Філь
