Спочатку танкісти бригади двома влучними пострілами з баштової гармати Т-64 знищили ворожу «мотолигу», а потім бронетранспортер зі знаменитим античним іменем «Буцефал» ліквідував залишки…
У Вінниці триває системна робота з деколонізації, у результаті якої територіальна громада має повністю позбутись російської імперської спадщини.
Одним із кроків цієї діяльності стало рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради про демонтаж з території Центрального парку імені М. Леонтовича пам’ятника Максиму Горькому. Воно було ухвалене у відповідь на петицію вінничанина Сергія Воловика, яка набрала 502 голоси з необхідних 350.
Обґрунтовуючи заклик щодо демонтажу пам’ятника, Воловик зауважив, що Горький є засновником методу соціалістичного реалізму в літературі, який сприяв закріпленню ідеології більшовизму та зміцненню сталінського тоталітаризму в СРСР.
Водночас історики зазначають, що Олексій Пєшков (справжнє ім’я Горького) негативно висловлювався щодо української мови, називаючи її у 1926 році в листі-відповіді письменнику Олексі Слісаренку «украинским наречием». Створений Горьким лозунг «Если враг не сдаётся, его уничтожают» широко використовували в часи сталінського терору 1937-1938 років. Окрім того, Максим Горький, очевидно, підтримував та схвалював систему радянських концентраційних таборів ГУЛАГ.
Після смерті Горького за вказівкою Сталіна паркам культури й відпочинку давали ім’я цього письменника. Це відбувалось у багатьох містах Радянського Союзу. Вінницький парк мав ім’я Максима Горького з 1939 року. Пам’ятник письменнику встановили у 1968 році. Ще до декомунізації, у 1992 році, у місті перейменували вулицю Горького. А у 2020 році — парк.
Нині дійшла черга й до скульптурної споруди.
Детальніше про те, як відбувається процес деколонізації у Вінниці, можна прочитати тут.
