Розпочавши службу Україні на посаді командира 1-го Волинського корпусу Армії УНР фаховий військовий зріс до служби у Генеральному штабі Дієвої Армії, а в підсумку обійняв посаду Військового…
На війні медики не носять білих халатів — вони працюють у бронежилеті й у касці, сплять зі зброєю, оперують під обстрілами, носять поранених на своїх плечах та ночують разом із бійцями в окопах.
Як це — працювати, коли здається, що навколо суцільне пекло, не на словах знає начальник чернігівського військового госпіталю полковник медичної служби Олександр Слєсаренко. Свій перший бойовий досвід він здобув під час війни в Афганістані, де служив у складі 80-ї окремої розвідувальної роти 103-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії. Медсанбати, військові шпиталі, пісок і кров, невідворотність втрат, безперервний конвеєр поранених — усе це на межі життя та смерті довелося пройти тоді ще зовсім молодому лікарю. Кожен день у «Афгані» дорівнював року. На його рахунку сотні врятованих життів офіцерів і солдатів у країні «пекучого сонця», а також безліч історій, які військовий лікар проніс крізь життя. Хоча він не любить розповідати про ті події і відбувається коротким: «На війні як на війні», проте за нього говорять його нагороди. Олександр Слєсаренко — кавалер двох орденів Червоної Зірки та ордена «За службу Батьківщині» ІІІ ступеня.
Чи уявляв Олександр Петрович тоді, що серед мирних днів йому доведеться пірнути в криваву м’ясорубку, під кулі, кожна з яких могла забрати життя? Ні, але так само він не уявляв, що досвід тієї страшної війни знову стане в пригоді, уже в його рідній країні.
У 2014 році Чернігівський військовий госпіталь відкрив нову сторінку своєї історії. З початком бойових дій на сході нашої країни роботу медичного закладу перелаштували під воєнні потреби: працювати доводилося цілодобово. Загалом у шпиталі, розрахованому на 200 пацієнтів, розгорнули 330 ліжок. Спочатку палати наповнювалися мобілізованими бійцями з полігонів, а згодом до Чернігова почали доставляти перших поранених героїв-захисників.
— Ці дні пам’ятаю дуже добре. Початок агресії «братської держави»… Перша і друга хвилі часткової мобілізації в Україні… Мобілізованих із навчальних центрів приймали з різними захворюваннями, нерідко з цілим «букетом» болячок, — згадує події початку антитерористичної операції начальник військового госпіталю полковник Слєсаренко. — Потім приймали партіями бійців зі сходу з вогнепальними та множинними осколковими пораненнями. Хлопці пройшли найзапекліші бої під Металістом, Щастям, Станицею Луганською. Також рятували життя пораненим героям, що воювали під Вуглегірськом та виходили з Дебальцевого. Деяким хлопцям надавали психологічну допомогу, зокрема втомленим та пригніченим, чиї серця краялися сумом за полеглими побратимами.
Військовий медик неодноразово особисто виїздив у район бойових дій для безпосередньої участі в наданні медичної допомоги пораненим.
До слова, двоє синів Олександра Слєсаренка також обрали для себе нелегкий шлях батька і стали військовими лікарями.
З початку широкомасштабного російського вторгнення в Україну Олександр Петрович знову змінив свій білий халат на бронежилет і надавав допомогу безпосередньо в місцях бойових дій.
І його неоціненний досвід, здобутий у далекій гірській країні, а також на сході України в суворих умовах війни, допомагає військовому медику рятувати життя сьогодні, у час, коли українське небо розривають ракети ворога, що нищать українські міста. Навіть у таких умовах він звик працювати на повну силу і спокійно, без прикрас говорить про свою роботу.
— Допоки в Україні триватиме війна, ми, військові медики, ні на мить не покладатимемо своєї зброї — медичних інструментів, за допомогою яких разом із нашим народом наближатимемо перемогу. Це важке випробування для кожного українця, яке ми мусимо пройти заради майбутнього наших дітей, — запевняє полковник медичної служби Олександр Слєсаренко.
Завдяки його професійним діям у місті Чернігові було забезпечено надання медичної допомоги понад 450 військовослужбовцям та більш як шестистам цивільним. Сьогодні військовий медик продовжує рятувати життя та відважно боротися за захист населення. Він впевнений, що якщо пройшов і витримав криваву війну під чужим небом, то ніколи не здасться й у боротьбі за рідну країну.
11 квітня 2022 року Указом Президента України Олександру Слєсаренку присвоєно звання Героя України з врученням ордена «Золота Зірка».
Слава Героям!
