Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Російська армія, як стадо скажених свиней… Міністр закордонних справ росії сергій лавров із трепанацією черепа, усередині якого — сеча… Хроніки кремлівських дезінформацій… Чи міністр оборони росії шойгу, який за наказом топить солдата за мотивами оповідання Тургенєва «Муму»…
— Герасим мав улюблену собачку Муму і за наказом своєї барині пішов її топити. Це прояв рабської покори, на якій виховувалися покоління росіян. Цей страх бачимо зараз — вийти сказати свою позицію, — так розповідає про одну зі своїх робіт вінницький художник Олександр Никитюк.
Виставка його карикатур «Капричос 2022» відкрилась у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Автор представив серію з 38 графічних робіт, виконаних у жанрі гротескної політичної сатири.
Олександр Никитюк відомий концептуальними проєктами у напрямі conterporary art. Звернутися ж до такого не звичного для нього жанру його спонукав початок широкомасштабної війни росії проти України. Відтоді майже щодня митець створював нову роботу. Відкрила серію робота «No war», яка стала першою творчою реакцією митця.
— Ще до 24 лютого, аналізуючи ситуацію, я як історик за освітою відчував, що широкомасштабна війна рано чи пізно почнеться. Після перших ракетних ударів, що пролунали над Вінницею, я отримав велику кількість повідомлень від друзів з-за кордону з запрошенням їхати до них. Відповідав, що планів залишати країну не маю, — розповів Олександр Никитюк. — Для мене було важливо залишатись тут, бачити, що і як відбувається, та у який спосіб впливати на ситуацію. Майже одразу зрозумів, що відтворювати трагічні події поки не варто, адже вдивляючись у зображення з загиблими та руйнуваннями люди впадають в депресію. Тож для підтримання і підсилення духу і військових, і цивільних, щоб вони не втрачали надію, вибрав художню сатиру.
Назва проєкту посилається на шедевр світового мистецтва — серію гравюр 1796-1797 років «Los Caprichos», що перекладається як «капризи, примхи», іспанського художника Франсіско Гойї. У них він висміює державні установи, безглузді звички і облудні уявлення тогочасного суспільства.
Ідея серії «Капричос» вінницького художника полягає у висміюванні намагань держави-агресора захопити територію України, він критикує її гібридну збочену ідеологію, наголошує на нелюдській природі її воєнних злочинів. Митець створив низку блискучих шаржованих портретів, яскравих символічних образів, глибоких за змістом метафор, які отримали значне поширення мережею Фейсбук.
— Мене завжди дивувало, чому дехто путіна називає злим генієм або на кшталт цього. Який же він злий геній, він просто загарбник і збоченець. Тож я і намалював збоченця, який мріє про світ у триколорі. І показав його сутність — воно трусливе, боягузливе, самозакохане і хворе створіння, яке сидить у бункері за довжелезним столом і боїться висунути звідти носа. Він всього боїться. На іншому малюнку зобразив його у вигляді глиста, який приповз до так званої червоної кнопки. По суті він вже ні на що не здатний, окрім як залякувати світ цією кнопкою.
Тематичні ідеї для робіт виникають безпосередньо з новинної стрічки, інколи їх підказують підписники. Автор переконаний, що його роботи є мистецьким засобом підтримки українського народу у боротьбі з агресором під девізом «Перемагати потрібно, посміхаючись ворогу в очі!».
Фото автора
