З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну шейх Саїд Ісмагілов, голова Духовного управління мусульман України «Умма», змінив релігійне вбрання на військову форму, — став капеланом мусульман тероборони Києва. Він жив на території Київщини, яка нині є тимчасово окупованою. До цього в Донецьку, який також з 2014 року — тимчасово окупована територія. Тому йому вже двічі доводиться виїжджати з дому, бо туди приходять москалі «визволяти».
Як зараз живе мусульманська громада Києва, як підтримує населення і військових і як він сприймає цю війну завдовжки у вісім років — про це та інше розповів шейх Саїд Ісмагілов, голова Духовного управління мусульман України «Умма».
— У цей нелегкий для України час віра вийшла на перший план. Що є віра для людей, на вашу думку?
— Я багато спілкуюсь з військовими і цивільними людьми, що опинилися в районі бойових дій, і як зазначив один мій друг, військовослужбовець: «На війні невіруючих не буває». Оскільки людина потрапляє в дуже важкі умови, відчуває стрес, страх, небезпеку, то ніхто, окрім Бога, цю людину захистити не може. І покладаючись на Всевишнього Бога людина знаходить спокій у своїй душі, у своєму серці, впевненість, оскільки знає, що Господь підтримує, врятує людину.
Дійсно, під час важких випробувань релігія завжди відігравала потужну і помітну роль. І це наочно відбувається в Україні. Нині, коли війна росії проти України стала тотальною, коли ми маємо широкомасштабний наступ, люди звертаються до Бога, до релігійних організацій по допомогу, по молитву. І наш обов’язок стати духовним щитом, бронею нашої рідної України.
— Яку допомогу надає ваша громада мирному населенню, що вимушено покинуло свої домівки?
— У Києві ми започаткували волонтерський центр «Крила перемоги». У центрі ми збираємо речі, їжу, ліки і намагаємось усіляко допомагати цивільному населенню, що опинилось у скрутному становищі. До нас приходять літні люди, яким ми допомагаємо, піклуємося про переселенців, сприяємо з евакуацією. Служіння нашого духовного управління — це не тільки Київ, а й інші регіони. До речі, наша громада несе соціальне служіння в допомозі не лише цивільному населенню, а й військовим також.
— Хто до вас звертається?
— До нас може звернутися будь-хто. І наші українці, і іноземці, що опинилися на території України, як-от іноземні студенти. Під час війни немає поділу. На війні ми всі українці, ми захищаємо нашу батьківщину. Ми, мусульмани, не розділяємо на наших і ненаших побратимів, населення за релігійною ознакою. Релігійна ознака вона в душі, у серці, а коли ми спілкуємось з людьми, то маємо проявляти максимальну людяність, допомагати всім, хто цього потребує.
— У вашого центру назва «Крила перемоги», тож, як саме сприяєте перемозі українського війська?
— Здебільшого волонтерською допомогою від різних організацій, зокрема й закордонних, ліками, амуніцією, їжею. І всім цим насамперед допомагаємо нашим військовим. Також до нас звертаються мусульмани, які перебувають у лавах Збройних Сил України, у батальйонах Територіальної оборони, у прикордонній службі та в інших силових відомствах. Крім того, ми забезпечуємо їх продуктами харчування, які дозволені до вживання мусульманам — найперше, це м’ясними продуктами. Бо до кого ще звертатися мусульманам, як не до мечеті, як не до мусульманської волонтерської організації?
— Чи співпрацюєте ви з іншими релігійними громадами, конфесіями?
— З початку війни у 2014 році в нас, мусульман України, склалися дружні, братські стосунки із представниками християнських церков. Це і православна церква України, греко-католицька, протестантські церкви. Ми дуже тісно співпрацюємо в ці дні широкомасштабного вторгнення росії в Україну і ця співпраця розгортається: ми на постійному зв’язку, постійна взаємодопомога. Іноді нам християнські побратими дають те, що нам необхідно. Іноді навпаки. І так має бути у вільній демократичній країні.
— Яку настанову дасте мусульманам, що нині захищають Україну в українському війську?
— Я дуже пишаюсь мусульманами, шо встали на захист країни. Я щасливий, що у нас сотні, тисячі мусульман України стали до зброї, щоб відбити російський напад, і демонструють героїзм, мужність поруч із християнськими побратимами. Ми всі разом відбиваємо наступ агресора. Це дуже велика справа перед Всевишнім Аллахом, адже Він наказав, чоловікам насамперед бути воїнами і не можна ховатися за жінками і дітьми, коли прийшов ворог, щоб вбити наші родини. Ми маємо знайти в собі сили, впевненість, мужність, щоби наші руки були твердими, щоби ми ступали по нашій землі впевнено, щоб серця були спокійними. Ми маємо відбити цю ворожу навалу і захистити наше українське суспільство, щоб у майбутньому наші діти усміхалися і щасливо жили на теренах нашої країни.
Щоб наша релігійна мусульманська спільнота вільно відроджувала свої релігійні традиції. Щоб ми і надалі будували наші мечеті і зберігали свою культурну, релігійну ідентичність.
Ви ставлення російських загарбників до мусульман можете побачити на прикладі тимчасово окупованого Криму. По репресіях, які російські окупанти застосовують щодо мусульман.
Я максимально буду підтримувати захисників України. І я абсолютно впевнений, що ми переможемо.
— Дякуємо за розмову!
