Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
У день, який вже дістав у народі назву Місяць Незламності, в прямому ефірі телемарафону відомий письменник Юрій Андрухович з колективом Івано-Франківського драматичного театру виконали пісню зі сторічною історією «Повстань, народе мій!», яка колись була вкрадена і відома багатьом під назвою «Вставай, страна огромная».
Перед виступом письменник звернувся до глядачів: «Пісню, яку ви зараз почуєте, багатьом із вас дуже знайома. Вона,, нібито народилася в один із перших днів після нападу гітлерівської Німеччини на Радянський Союз 1941 року. Текст її, нібито, написав російський поет Василій Лебедєв-Кумач. І це справді так. Він написав ці слова. А от мелодія, вкрадена, адже народилася значно раніше — 1919 року у лавах криворізьких повстанців Української Народної Республіки. І називається ця пісня «Повстань, народе мій!»
АрміяInform ще рік назад писала про вкрадену радянською пропагандою українську пісню. Кобзар та заслужений артист України Тарас Силенко розшукав віршовану основу цієї пісні (стор. 59 — 60) разом із нотами у 25 томі «Літопису УПА», присвяченому пісням Української Повстанської Армії.
Після повномасштабної агресії росії на Україну ця пісня набула нового значення. Колектив театру не просто виконав стару українську пісню, він додав сучасного сенсу і слів, що у кожного Українця зараз на вустах.
«Вставай, страна огромная, вставай на смертный бой,
С рашиской силой темною и с путинской ордой.
Повстань, повстань, народе мій! Берись за зброю вмить!
За Україну в смертний бій свята війна горить!» — йдеться у першому куплеті.
Юрій Андрухович разом із колективом Івано-Франківського драматичного театру побажав країні: «І хай ця пісня знов надихає нас, Українців, на священну відсіч рашистським окупантам. Ми переможемо!»
