Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
Сеанси психологічної реабілітації проводять для людей, які були вимушені залишити свої домівки. Відбувається все в одному з волонтерських центрів Вінниці. З батьками працюють психологи, з дітками займаються творчістю.
Як розповідає один із психологів Геннадій Чепурний, у такий спосіб переселенці можуть відволіктись від війни та почувати себе у безпеці.
— Дуже багато дітей-переселенців та їхні батьки мають психологічні травми. Тут одночасно провести реабілітацію неможливо. Потрібно працювати індивідуально. Постає питання, а що можна зробити? Тому наше завдання — створити умови, де вони відчують себе комфортно, щасливими, — говорить Геннадій Чепурний.
До волонтерського центру звернулася одна з переселенок із Чернігова Дана. Те, що їм довелося побачити, вона ніколи не забуде. За словами жінки, їм було безмежно страшно, коли на голову сипали з Градів, а вони сиділи у погребі з дітьми і думали, як приготувати їжу та зігрітися. Безмежний страх охопив їх, коли у них був поранений, звучали обстріли, швидка приїхати не могла і вони самі везли свого побратима під звуки стрільби.
Однією з волонтерів центру є власниця приватної школи Олена Рокицька, яка навчає діточок виготовляти яскравих м’яких зайчиків із тканини.
— Ми робимо іграшку з тканини, щоб вона не розбилась. Дитина вкладає надію, щоб ця надія не зламалася. Тому іграшка мʼяка, щоб була біля неї, спала разом із нею. Я сподіваюся, що це допоможе вийти зі стану стресу і страху, — коментує Олена Рокицька.
Також як вихователь є вінницький учитель Олександр Музика. До війни він займався виготовленням дитячих іграшок, наразі намагається підтримувати людей психологічно. Серед розробок Олександра — казки, які оживають за допомогою смартфонів, та ігрові методики навчання.
— Важливо не тільки підтримувати наших воїнів, а й допомагати тим, кого вони захищають, — нашим дітям. Ті, які залишаються вдома, — їм легше. А ті, які приїхали, не думали про іграшки й книжки, а про те, як врятувати свою родину, — ділиться роздумами Олександр Музика.
Такі заняття для переселенців та їхніх родин відбуватимуться безоплатно кілька разів на тиждень.
