Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Сьогодні українські добровольці відзначають своє професійне свято і, швидше за все, всі вони зараз боронять Україну від російської навали. Ці люди — істинні патріоти своєї Батьківщини, незламні борці за незалежність.
Чимало добровольців із Прикарпаття ще з 2014-го і до сьогодні захищають нашу державу, роблять все можливе для того, аби мати світле, перспективне та європейське майбутнє. Активні люди з Івано-Франківщини діляться з АрміяInform своїми думками та переконаннями, чому власне стали добровольцями.
— Був в АТО у 2014 році. Зараз, коли почалось повномасштабне вторгнення Росії, без жодних сумнівів став на захист державного суверенітету. Багато моїх побратимів зробили так само, бо ми відчуваємо відповідальність за мир на рідній землі.
— Після подій на Майдані Незалежності у 2014 році одразу стало зрозуміло, чим всі будуть займатися. Більшість пішли в добровольчі батальйони, а згодом підписали контракт зі Збройними Силами України та іншими силовими структурами. Дехто після тривалої перерви знову взяв до рук зброю і без роздумів вирушив боронити Київ та інші українські села і міста.
— 24 лютого 2022 року не було початком війни, війна розпочалася у 2014-му. Я тоді, як і зараз, був готовий стати на захист рідної землі. Повернувшись у 2019 році з ООС, посилено готувався до оборони України. Наш сусід ніколи б просто так не відступив, прикладом були події в Сирії чи Іраку. Постійні тренування в спортзалі, на полігоні та в тирах відточили в мені навички, необхідні для оборони Батьківщини. У День добровольця хочу побажати всім захисникам ЗСУ та Територіальної оборони сили та віри. Ми обов’язково переможемо.
— Багато говорити не буду. Вся Україна об’єдналася. Стільки добровольців у нашій країні ще ніколи не було. Захоплююся нашою нацією. Ми — непереможні.
