З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Лейтенанту Вадимові Положаю було лише 26 років. Він проходив військову службу на посаді льотчика-штурмана вертолітного загону в морській авіабригаді Військово-Морських Сил ЗС України.
Офіцер загинув внаслідок важких поранень, яких зазнав під час виконання бойового завдання, захищаючи від російських окупантів Миколаївське летовище.
— Ми обов’язково відплатимо кремлівським терористам за кожного з побратимів. Сьогодні День добровольця. А в добровольцях нині вся Україна — від малого до старого. Ми сильна нація, ми міцні духом, об’єднані у боротьбі з російською навалою і обов’язково здобудемо Перемогу. А все небесне воїнство наших героїв допоможе нам у цій народній війні, — підкреслив міський голова Хмельницького Олександр Симчишин.
Поховали Вадима на Алеї Слави Хмельницького міського кладовища.
Від 2014 року й до сьогодні на Алеї вже поховано 41 захисника України.
У Волочиську місцева громада на центральній площі міста провела в останню путь старшого сапера-гранатометника окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка 48-річного старшого солдата Сергія Чеховського.
Сергій Миколайович загинув, обороняючи від ворога місто Миколаїв. Він дістав важке поранення, не сумісне з життям, внаслідок спрацювання самоліквідації забороненого міжнародним гуманітарним правом касетного снаряда, що російські окупаційні війська застосовують під час бомбардувань українських населених пунктів.
Україна у війні з російськими окупантами втрачає найкращих своїх захисників, цвіт нації, щирих патріотів і відданих синів свого народу. Наша пам’ять про них житиме вічно!
Після Перемоги над кремлівською навалою ми відбудуємо кожне місто й село, кожен дім, посадимо на вулицях багато дерев, які будуть названі іменами полеглих Героїв Народної війни.
Слава Україні! Слава її захисникам! Разом до перемоги!
Фото автора та Руслана Барановського
