Сьогодні виповнюється два роки від початку Курської операції — безпрецедентної за задумом і виконанням кампанії, яка перенесла бойові дії на територію держави-агресора. Цей крок…
Ми вже її почали — герилью, малу війну з окупантом. Щодня, щоночі цивільні українці чинять спротив озвірілій російській солдатні. Іноді — малими, але дошкульними вчинками, частіше — прямою допомогою українській армії або особистою участю в бойових діях.
Іспанці 18-го сторіччя
Герилья як явище виникла у 19 сторіччі в Іспанії внаслідок окупації країни наполеонівськими військами. У 1808 році регулярні війська іспанців зазнали нищівної поразки від французької армії, країна була окупована північним сусідом, Наполеон усунув з престолу короля Іспанії Карла IV і віддав владу своєму братові Жозефу Бонапарту. Іспанія формально перетворилася на васала Франції. Проте країна продовжувала жорстоку, непримиренну боротьбу з окупантом.
2 травня в Мадриді спалахнуло стихійне повстання, яке французи швидко й жорстоко придушили, сподіваючись залякати підкорений народ. Натомість вони отримали тотальний опір населення по всій країні, який отримав назву «герилья» (ісп. guerrilla, «мала війна»).
Регулярна іспанська армія, розбита, але не знищена, також продовжувала воювати з імперськими військами, однак у тодішніх умовах вона не могла на рівних протистояти противнику. А от герилья, навпаки, виявилася дуже ефективною. Партизанські загони діяли обережно, уникаючи прямих зіткнень з регулярними військами й великими підрозділами, вони здійснювали раптові атаки на невеличкі гарнізони, знищували нечисельні групи солдатів противника, блокували комунікації, руйнували інфраструктуру тощо.
Головним чинником успішного ведення партизанської війни стала підтримка герильї місцевим населенням, яке забезпечувало її людськими ресурсами, необхідними припасами, розвідінформацією, надавало прихисток.
Точкові, але масові збройні напади, диверсії, психологічний терор не дозволяли окупантам почуватися в безпеці, герилья виснажувала не тільки окупаційний контингент, а й усю французьку імперію.
Систематичні напади невеликих загонів герильї примушували імператора Наполеона І тримати в Іспанії на постійній основі значний військовий контингент: від 300 до 400 тисяч солдатів, а це — критично вагомий військовий ресурс. Його присутність в Іспанії зменшувала можливості французів на інших театрах військових дій і зрештою привела до остаточної поразки та розвалу наполеонівської імперії.
Саме завдяки тотальному всенародному опору в 1814 році Іспанія відновила свою незалежність, а герилья й донині вважається одним із ключових чинників становлення держави та формування національної самосвідомості.
****
Варто зазначити, що протягом наступних двох століть герилья не раз ставала ефективним елементом спротиву більш потужним арміям, вона присутня в усіх більш-менш значущих військових конфліктах. Й Україна тут не виняток — згадаймо хоча б українських отаманів 1917-1922 років чи героїчну боротьбу УПА в часи Другої світової війни.
У другій половині 20 сторіччя з’явилося таке поняття, як «міська герилья», тобто форма ведення партизанських бойових дій в умовах великих міських агломерацій, де легко знайти укриття та здійснювати ефективні дії зі знищення регулярних частин противника.
Українці 21 сторіччя
Уже перша декада чергового етапу війни з росією продемонструвала, що Україна має великий потенціал до розгортання повномасштабної герильї. Нині українці створюють логістичні проблеми тилам окупантів, перешкоджають просуванню підрозділів росіян, знищують живу силу й техніку ворога.
Масові мітинги та одиночні акції громадянської непокори — це теж наша герилья, яка показує окупантові, що він не хазяїн на нашій землі.
Блокування шляхів, завалювання їх бетонними блоками чи спиляними деревами — це теж герилья, яка заважає ворожим танкам і бронетехніці вільно пересуватися.
Знищення запасів палива та продуктів — це теж герилья, яка залишає російських терористів без коліс і з голодними шлунками.
Стрічки новин та соцмережі містять чимало повідомлень про те, як наші люди «віджимають» російські бронемашини та віддають їх нашим військовим або залишають удома на видноті отруєні цигарки та спритне, від яких «асвабадітєлі»-злодійчуки дохнуть у корчах. Це теж — герилья.
Дрібні диверсії перетворюються у психологічний терор, і загарбники не мають можливості ні на секунду розслабитися, відпочити, щоб набратися сил для нових злочинів. Так, вони бачать і розуміють, що українці чинять і надалі посилюватимуть спротив, і це сильно їх демотивує. Тому здичавілі російські солдати мстяться українцям, тероризуючи й убиваючи цивільних, знищуючи лікарні, школи, житлові будинки. Це вже не армія, це організована зграя злочинців, без честі й без моралі.
Наш тотальний спротив, наша українська герилья примусить зайд обливатись холодним потом від кожного шереху, без тями утікати з нашої землі.
Ми візьмемо високу плату з росії за всі злочини, вчинені проти нашого народу. І всі разом поховаємо імперію зла.
Слава Україні!
