І ці удари вже мають більший вплив на суспільні настрої всередині росії, аніж їхні шалені втрати на фронті. Китайські товари…
АрміяInform продовжує публікації про українських тероборонців. Цього разу наш кореспондент побував на позиціях одного з батальйонів ТрО Києва. Кого взяли до лав столичної тероборони? Та наскільки рішуче ці воїни налаштовані? Про це читайте в нашому матеріалі.
Кухарі, будівельники, електрики, працівники торгівлі…
— Я мешканець Києва. Ось за цими деревами моя вулиця і мій дім. Його я захищатиму до останнього! Ми не відступимо. Скільки б ворогів не прийшло, ми їх усіх тут положимо, — каже Олексій, який нині є тероборонцем у столиці України.
Його колега Роман розповідає, що в житловому комплексі, де він живе, хлопці-сусіди ще раніше запрошували доТрО:
— Я розумів, що це буде корисно, бо потрібно вміти захищатись і мати якісь мінімальні навички для цього. Встиг відвідати одне заняття. А зранку 24 лютого мені зателефонував старший брат і повідомив, що Київ бомблять. Ми ще спали, і не почули спочатку. Того ж дня я пішов до Тероборони і уклав контракт резервіста. Бо вже не можна було осторонь стояти… Зі мною нині служать зовсім різні люди: будівельники, електрики, працівники торгівлі. Ми тут декілька днів, але враження, що разом декілька місяців. І стали як родина. Всі ми прийшли сюди, бо нині війна. І я не збираюсь здаватись.
22-річний Олександр за професією кухар. І на питання, чому він тут, відповідає, не замислюючись:
— Я тут, бо люблю свою країну. Зранку 24 лютого пішов до Тероборони. Рідних своїх просто поставив перед фактом. Дівчина моя і мати сказали, щоб я беріг себе. Я сам із Черкаської області, але працював у Києві.
Ще один киянин Олексій радіє, що люди, які живуть недалеко від позицій тероборонців, допомагають розбудовувати систему оборони:
— Все робимо по-науковому, щоб стояти ми тут могли якомога довше… З першого дня, як тільки почали атакувати Київ, я одразу записався до Тероборони. Служать зі мною тут і вчителі, і інженери, і будівельники. Словом, всі, хто любить свою Батьківщину, зараз тут. Настрій бойовий!
«Великий уклін усім киянам, які допомагають нам»
— Я тут, бо не бачу іншого вибору для себе. У мирному житті я далекий від воєнної справи, працюю інженером. У вільний час — я цифровий художник. Але коли моє місто бомблять, і коли люди, яких я люблю, перебувають під вогнем і їм загрожує небезпека, я не можу вчинити інакше, ніж взяти до рук зброю. Я вважаю, це питанням банальної самоповаги, — пояснює тероборонець Юрій.
Зиновій, який теж став до лав ТрО, каже, що він з перших днів на позиціях зі своїми побратимами:
— Великий уклін усім киянам, які допомагають нам: харчуванням, риттям окопів. Ми сердечно вдячні цим людям! Дякуємо, що ви з нами. Ворог не пройде, ми його знищимо!
А бойова медикиня Ольга розповідає, що раніше проходила багато курсів з тактичної медицини.
— Мені це завжди було цікаво. І нині, в теробороні, мені довелося взяти на себе вирішення завдання з організації медичної служби на опорному пункті. На щастя, у мене є дуже багато знайомих військових медиків, з якими можна радитись. Щоб не сталося, ми готові до всього, — пообіцяла дівчина.
Фото — Олексій Бобовніков
