Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Санкції, які накладені на РФ, донедавна здавалися росіянцям чимось далеким і несуттєвим. Вони весело посміхалися і заявляли про підтримку політики свого фюрера, але це все до певного часу. Для того, щоб зрозуміти, як вихід провідних світових кампаній з російського ринку впливатиме на життя місцевого обивателя, потрібно знати, що існує як мінімум дві росії. Перша — це умовні Москва та Санкт-Петербург, де люди відчують, що їх позбавили «айфонів» та останніх новинок модної індустрії, заблокували «інсту» та «ютуб». Друга росія — це мешканці інших міст та містечок, для переважної більшості яких санкції почнуть діяти з підвищення цін на умовні гречку та олію. Але це все лише справа часу.
Ще одним показником санкційного тиску на росіянського обивателя є курс долару в обмінниках, який щодня сягає нових «історичних мінімумів» та «психологічних відміток».
Як там не є, а вже за 10 днів накладених санкцій у росіянці, як то кажуть, почало «підгоряти». Далі лише факти:
Москва. Черга до банкомату посеред ночі.
Черга до МакДональдсу після повідомлення про вихід кампанії з росії:
Росіянці “розмітають” усі товари перед закриттям магазину Ikea:
І це лише початок. З часом весь цей «треш» дійде й до «другої» росії, коли неминуче суттєво підніметься ціна на товари першої необхідності. До того ж все це відбуватиметься на тлі «похоронок», які щодня отримуватимуть росіянські матері, адже серед того стада, яке погнали «звільняти» Україну переважна більшість мешканців далекої глибинки. Продовжуватимуть росіянці свято вірити «правді», яка ллється на них із телевізора, чи все ж таки наважаться озирнутися навколо себе — справа часу.
