Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
Молода українська сім’я, подружжя військових, у цей непростий час вирішила повінчатися, аби довірити себе Господу і заручитись у подальшому житті та службі Його підтримкою. Павло щойно закінчив виш і отримав офіцерське звання. Аліна — третьокурсниця Національної академії сухопутних військ. У храмі Святого Архистратига Михаїла свого видового навчального закладу вони і вирішили взяти шлюб.
— Для нашого храму це особлива подія. Незважаючи на обставини і умови, ми вінчаємо людей, які віддані та вірні Богові. Вони довіряють себе Господові і хочуть жити за Божими законами. Також це ознака того, що наше воїнство боголюбиве! А воїнство, яке боголюбиве, добре розуміє, як і чому треба стояти на захисті своєї Батьківщини. Вони усвідомлюють, що є під покровом Божим. І від цієї однієї думки людині легше. Нехай Всемилостивий Господь благословляє, оберігає їх, кріпить та обдаровує всіма своїми ласками, а разом із ними все наше військо та нашу Батьківщину! —говорить отець Юрій Балух.
Він упевнений, що і в дуже важкі часи життя має продовжуватися, діти народжуватися, і любов обов’язкове переможе зло.
Все буде Україна! Слава Героям!
