У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Володимир Зеленський поспілкувався з представниками західних ЗМІ. Під час брифінгу зі світовими ЗМІ Президент України розповів, що після початку війни з лідерами багатьох країн світу у нього склалися особливо дружні відносини. Але нерішучість світу призвела до того, що наразі трапилося в Україні.
«Світ запізнився з Україною… Ніхто не розраховував, що у сучасному світі людина може себе вести як звір»
– Ми маємо добрий контакт з президентом Байденом. Я можу сказати чесно, що він розпочався після початку цієї війни. Але ми маємо його. І моя щира вдячність йому за це. Тепер ми можемо спілкуватися часто, тобто коли це потрібно.
– Чи не здається Вам, що США трішки забарилися з допомогою Україні?
– Я вам скажу відверто, питання не тільки в президенті Байдені. Питання в нерішучості світу. І я знаю, що світ сильніший за військових президента Путіна.Я кажу за військових, бо там є різна позиція: військових путіна, бізнесу, громадянська позиція – тут, до речі, є розкол. Бо люди там дивляться телевізор… Ви знаєте про що я. Я не бачив жодного репортажу іноземних ЗМІ на російських каналах. Там люди живуть в інформаційному просторі, який сформували для них військові команди адміністрації президента. Дуже не хотілося, щоб будь-які рішення щодо дипломатії, щодо Європи, щодо НАТО та України, щодо нашої незалежної, щодо ядерної зброї, щодо ймовірності ядерних пострілів та всього цього залежало тільки від цієї команди, яка народилася, живе і помре у військовій формі. Бо є рішення, які приймаються в костюмах, які приймають дипломати, при всій повазі. Військові повинні захищати, вони не повинні наступати в сучасному світі. Тому весь світ запізнився з Україною. І нехай вони пробачать мене, але їм про це сказав їх народ, не мій народ. Ви бачите, що на всіх площах світу відбувається, як люди виходять і підтримують. Бо всі ці люди – вони люди. Вони розумніші за всіх нас. І вони сказали їм. І вони тиснули на них. Але весь світ повинен знати, що він запізнився з цією політикою. І питання не в тому, щоб гарно ставитися до України чи погано, я впевнений, що в більшості своїй ставляться гарно. Всі ці люди, народ, і всі лідери – ніхто не розраховував, що у сучасному світі людина може себе вести як звір.
«Я радий, що світ об’єднався, шкода, що такою ціною»
– Ви знаєте, що в усьому світі вас поважають як символ стійкості і мужності, яка бореться за демократію? Чи помагає це вам?
– Так, дуже допомагає, це значна підтримка. Це по-перше те, чого чекав від мене народ України. Я не кажу яким я був чи яким став. Я переконаний, що кожен знаходиться на тому місці, в якому ти можеш більше допомогти державі і людям. Саме це я і роблю. Я перебуваю саме на цьому місці. І підтримка людей, які виходять на площі і розмовляють зі своїми правителями, а тоді і підтримка правителів. З багатьма світовими лідерами зараз ми стали близькими друзями зараз. Мені дуже подобається, що я можу з ними розмовляти просто по ватсап, не чекаючи бюрократичних процедур. Тому, мені важлива ця підтримка. І я хочу звернутися до людей по всьому світу, щоб ця підтримка не послаблювалася. Звісно, якщо її не буде, я не буду слабкішим. Ми люди миру, але ми не готові здатися. Але ця підтримка дає зрозуміти, що ми все робимо правильно. В цьому є сила духу і сила світу, я радий, що світ об’єднався, шкода, що такою ціною.
– Чи просили ви якісь технології чи підтримку в ізраїльської сторони. Які відповіді отримали?
– Я сьогодні побачив дуже цікаве фото.Біля стіни плачу стоять хасиди і всі загорнуті в жовто-сині прапори – моляться. Я не знаю, хто ці люди, хто це зробив, але велика шана їм. Я розмовляв з керівництвом Ізраїлю. Можливо зараз це прозвучить трішки образливо, але я повинен це говорити. У нас дуже непогані стосунки, але все перевіряється такими гострими моментами в житті, коли потрібна сильна допомога. В нас добрі стосунки дипломатичні, але я не відчуваю, що він загорнутий в наш прапор.
«З Польщею ми в міцних дружніх небюрократичних обіймах підтримки»
– Польща, це найближчий сусід України. Ми багато допомагаємо. Питання, що ще можемо зробити для України?
– Літаки. Проблем з Польщею у нас немає. З Анжеєм Дудою ми розмовляємо щодня і він щоразу питає, що він ще може зробити для нас. Ми можемо розмовляти по телефону, в онлайн режимі вирішувати що потрібно що ні. Ось наприклад: Анжей каже, що передають кров для наших поранених, я прошу побути на лінії, набираю наших військових і питаю: «Дає Польща кров, забираємо?» – «Забираємо!». Уявіть, як змінився дипломатичний світ. Ми в міцних дружніх небюрократичних обіймах підтримки. Але нам потрібні літаки і це питання всередині не лише Польщі, а і в США. Вони багато роблять для нас і я не знаю, хто би міг більше. Тому я щиро вдячний.
«Росію не цікавить мир, як результат. Їх цікавить шлях – кривавий і фінансовий»
– Лавров казав, що ви вимагаєте від світу підтримки. Що саме ви вимагаєте?
– Лавров. Ви знаєте, на обличчі в людини написане все: її життя, народження і смерть. Шлях цієї людини мені зрозумілий. Ми вперше побачилися під час візиту в США. До Трампа. До мене підійшов Лавров і запитав, начебто між нами, що б я хотів від РФ. Я щиро відповів, що хотів би, щоб Росія звільнила наші території і щоб ми відкотили історію років на десять назад, щоб припинили цю війну… Бо та кількість друзів, які в мене були там – все зникло. Все перекреслене. Я сказав, що я просто хочу миру. Але ви маєте докласти значних зусиль. В ту ж хвилину Лавров повернувся, набрав якомусь телеканалу РФ і повідомив: «Щойно я розмовляв з Президентом Зеленським, він готовий на всі наші умови…». Тобто очевидно, що у цих людейтакий шлях. Їх не цікавитьмир, як результат. Їх цікавить шлях. Шлях кривавий – він фінансовий. Їх не цікавить, що буде після них, їх цікавить що буде тут і зараз для них.
«Наша країна об’єднана і в цьому найбільший страх Росії»
– Чи отримали ви достатньо зброї, щоб не допустити захвату Києва.
– Я можу сказати, що справа навіть не в зброї. Їх може бути в десятки разів більше, але вони на нашій землі – в десятки разів менші за нас. Справа не в кількості людей, які до нас приходять, а в їх цілях. Наша ціль – захист і свобода. Наші діти – це найбільша цінність, це наша свобода, яка залишиться після кожного з нас. Я хочу, щоб мої діти жили щасливо і вільно. А їхня ціль – поставити на коліна націю, народ – багатонаіональний. В якому люди, не залежно ні від чого, ні від коренів, ні від походження почуваються рівними. Ми будуємо це суспільство. У нас зараз об’єднана нація і в цьому страх Росії – що ця країна об’єднана. Що у нас немає влади інароду – у нас є одне – народна влада. В цій цілісності у нас все. В ній ми хочемо захищатися. А вони хочуть це розбити.
«Сядь зі мною за стіл переговорів… Чого ти боїшся?»
Президент України Володимир Зеленський звернувся до Путіна під час брифінгу з закордонними ЗМІ.
– Ви готові дати гарантії…?
– Гарантії для чого? Ми не нападаємо на Росію, не збираємося цього робити. Гарантії які? Ми в НАТО? – Ні. У нас є ядерна зброя? – Ні. Що я маю сказати? Кому я повинен щось дати? Ви розумієте, це ж теж інформаційна бомба про яку говорять. Що віддати? Що ти (Путін, – ред. ) хочеш від нас? Іди з нашої землі. Не хочеш зараз піти – сядь зі мною за стіл переговорів. Я вільний. Сядь зі мною. Тільки не за тридцять метрів, як з Макроном, Шольцом та іншими. Я ж сусід. Мене не треба на 30-ть метрів тримати. Я не кусаюсь. Я нормальний мужик. Чого ти боїшся? Ми нікому не погрожуємо. Ми не терористи, ми не захоплюємо банки і не захоплюємо чужі землі…
– Ви хотіли поговорити з Путіним, але він цього не погодив досі. Що б ви хотіли йому передати?ф Якщо ескалація піде далі. На міжнародній арені ви надзвичайно популярні. Вас порівнюють із ВінстономЧерчелем.
– Тут справа не в тому хочу я чи ні поговорити з Путіним, а в тому, що я мушу поговорити з Путіним. Тому що немає іншого шляху зупинити цю війну. Тому я мушу. Я відкрита людина, я знаю всі проблемні питання, які піднімає Путін і його оточення. Я вважаю, що треба поговорити без умов, без образ, як люди, як чоловіки. Це дуже важливо. Я не знаю, що з ним зараз. Тому що зараз судячи з останніх новин є питання. Тому я готовий обговорити всі питання, я їх розумію дуже глибоко. Бо все це, про що ми говоримо, про Україну, про нашу мову, про проблематику, як вони кажуть притискають російську мову, я цього не бачу, про Донбас окупований, неокупований, про статус Донбасу, про вулиці про людей, я знаю все це.Я розумію цих людей, я був дуже популярною людиною до президентства і до війни. Мене прекрасно всі знали і в Білорусії в Казахстані і в Росії. Я прекрасно розуміюся в ментальності цих людей. Я розуміюся де ми однакові, де є різниця і де ми можемо знайти ті чи інші точки дотику, щоб не воювати, а щоб почався мир. Якщо є бажання… Я неодноразово говорив, що ми готові до цього. Ми хочемо миру. Не треба з нами розмовляти як з людьми іншого сорту, іншого виду чи як з людьми з іншої планети. Якщо ми поговоримо по людськи, на рівних то ми обговоримо питання щодо безпеки і небезпеки і вирішимо всі ці питання.
