Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 30 січня 2026…
«Ми стоїмо на порозі наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства», — написав Міністр енергетики України Герман Галущенко.
За його словами, агресор продовжує «завдавати нищівних ударів» по Україні. «Його не зупиняють багатотисячні людські жертви та трагедії. Сьогодні він хоче знищити весь світ», — заявив Міністр.
Він повідомив, що загарбник «з танків, градів та іншої важкої артилерії упритул розстріляв енергоблоки найбільшої у Європі Запорізької атомної станції, чудово розуміючи катастрофічні наслідки таких дій».
Триває бій уже на майданчику станції, розповсюджується пожежа.
«Це війна на знищення, знищення людства та нашої планети. Ядерна та радіаційна безпека ворога не турбує. Людські життя українців, європейців та власних громадян йому байдужі, — написав Герман Галущенко. — Вже кілька днів ми намагаємось донести цю тезу до МАГАТЕ. Ми вимагали втручання цієї міжнародної організації та жорсткі рішення стосовно агресора. Але їх поки немає».
Україна вимагає не лише фахової оцінки подій, що відбуваються, а й реального втручання, вжиття найжорсткіших заходів, у тому числі з боку НАТО та країн-володарів ядерної зброї.
