ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Посилення східного флангу НАТО: не лише підтримати Україну, але й стримати Росію

Прочитаєте за: 5 хв. 11 Лютого 2022, 18:40 13

Росія цілеспрямовано посилює безпекову напругу в Європі. Скупчення російських військ на кордонах з Україною, яке спостерігаємо з жовтня минулого року змусило НАТО переосмислити свою роль у Східній Європі. Мова йде про передислокацію військ Альянсу в регіоні задля спільної оборони своїх союзників. Про поточний розвиток подій далі в матеріалі АрміяInform.

 

Як заявив 7 лютого Міністр оборони України Олексій Резніков, нині кількість російських військ, дислокованих поблизу кордонів з Україною складає 140 тис. особового складу. Це включно з військовою присутністю Росії в Чорному та Азовському морі й перекиданням контингентів до Білорусі задля проведення спільних навчань.

Вищевказані дії Кремля спричинили посилення безпеки НАТО на східному фланзі. Мова йде про наступні країни: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія, Болгарія, Туреччина. Безперечно, що кожна з цих країн вибудовує власну зовнішню політику, навіть входячи разом до Північноатлантичного альянсу. Але можна говорити й про певні спільні тенденції, які спостерігаються нині.

Цього тижня було відзначено 5-ту річницю створення посиленої передової присутності НАТО в країнах Балтії та Польщі. Заступник генсека НАТО Мірче Джоана 9 лютого відвідав багатонаціональну військову групу в Литві (Рукла), де засвідчив, що «солдати з Північної Америки та Європи стоять разом на захисті нашого Альянсу».

Нагадаємо передісторію — керівництво Альянсу вирішило на саміті у Варшаві 2016-го дислокувати багатонаціональні бойові групи в Естонії, Латвії, Литві та Польщі. Там батальйон з військовослужбовців інших держав включався до складу бригад країн, на території яких і виникли нові військові утворення.

В Естонії основу групи становлять військові Великої Британії (на ротації військовослужбовці Данії, Франції та Ісландії), у Латвії — відповідно Канади (з подальшими ротаціями з Албанії, Ісландії, Іспанії, Італії, Чехії, Чорногорії, Польщі, Словаччини, Словенії), у Литві це Німеччина (де на ротації перебувають військові Бельгії, Чехії, Люксембургу, Ісландії, Нідерландів та Норвегії), а в Польщі ключова роль відведена США (Велика Британія, Румунія та Хорватія надсилають військових для ротації).

2 лютого Пентагон оголосив про відправку додаткових військ до Європи. Мова йде про перекидання 2 тис. військовослужбовців до Європи (1700 — до Польщі, 300 — до Німеччини) та передислокація 1 тис. з Німеччини до Румунії. Як заявив спікер міністерства оборони США Джон Кірбі, ці дії є «безпомилковим сигналом, що ми разом з НАТО».

Загалом наразі в Європі розташовано 80 тис. американських військовослужбовців. Хоча не лише США висловили готовність посилити свою військову присутність на сході Європи. Так, президент Франції Еммануель Макрон заявив про відправку додаткових військ до Румунії, Нідерланди нададуть Болгарії два винищувачі F-35, Іспанія посилить свій флот у рамках Альянсу, а також розглядає можливість доставити винищувачі болгарській стороні.

Аналогічні речі з посилення тепер вже Литви розглядає Данія — відправити чотири винищувачі F-16 Литві. Подальші дії з передислокації військ НАТО у Східній Європі буде узгоджено на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу 16–17 лютого.

Велика Британія теж бере активну участь у посиленні військової присутності у Східній Європі на тлі безпекових викликів з боку Кремля. Під час візиту до Британії 7 лютого польський міністр оборони Маріуш Блащак заявив, що «додаткові 350 солдатів буде розміщено в Польщі. Вони посилять вже наявних 100 військових з інженерних частин, які разом з польськими солдатами захищають кордон Польщі та Білорусі. Польща та Велика Британія готові через політику стримування відвернути агресора від подальших дій».

Під агресором варто розуміти Росію, яка у випадку Польщі та країн Балтії використовує свого сателіта Білорусь у гібридному шантажі Європи через мігрантів з країн Близького Сходу та Африки. Ця політика активізувалася торік улітку та стала наслідком посилення безпеки на прикордонні, зокрема будівництва нових укріплень та надсилання додаткових сил прикордонної служби ЄС Frontex.

Прикордонники Латвії за січень 2022 року зафіксували понад 1500 мігрантів-нелегалів з Білорусі — через що в країні було оголошено надзвичайний стан. У сусідній Литві урядовці вирішили оголосити про завершення режиму надзвичайного стану 15 січня.

На думку литовського прем’єра Інґріди Шимоніте, наплив мігрантів з Білорусі припинився, хоча в разі ескалації ситуації можуть бути використані нові інструменти стримування гібридної агресії проти країни. Водночас 20 січня сейм Литви продовжив можливість розширених військових патрулів на кордоні з Білоруссю до 13 травня.

Координовані дії різних країн НАТО спрямовані на досягнення однієї мети — створити всі необхідні умови для оборони Альянсу від потенційних загроз. Хоча це так само свідчить про прискорення певних процесів, яким раніше не приділялося достатньої уваги. Мова йде, зокрема, й про Чорноморський регіон, який (на відміну від Балтики та Середземномор’я) абсолютно ніяк не деталізований щодо комплексної стратегії НАТО.

А там є 3 країни, які входять до НАТО (Румунія, Болгарія, Туреччина) та визначають безпекову ситуацію в регіоні. Щоправда, після 2014 року Росія своїми агресивними діями всіляко прагне нівелювати роль Альянсу та перетворити Чорне море на «внутрішнє озеро» російського флоту.

Румунія в цьому плані є серед ключових безпекових гравців регіону. 11 лютого генсек НАТО Єнс Столтенберг відвідав авіабазу імені Михаїла Коґельничану поблизу порту Констанца. Під час операції НАТО в Афганістані (2001–2021) саме ця база була ключовою для перекидання військ. Тому недарма їй приділяється значна увага керівництву Альянсу.

Столтенберг акцентував увагу на злагоджених діях Іспанії, Італії та Німеччини щодо забезпечення безпеки в авіапросторі, а також підкреслив важливість додаткових військових сил США для функціонування бази, чисельність якої становитиме вже 2 тис. військовослужбовців.

Президент Румунії Клаус Йоганніс вітає прагнення Франції направити додаткові війська до країни. Очікується, що Франція очолить багатонаціональну бойову групу, яку створять на румунській території. Схоже планують зробити невдовзі й у Болгарії, проте деталі наразі невідомі.

Фото NATO

14

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook

Захищаємо світ

00
00
00
rss.feed, Публікації