ТЕМИ
#ТЕРОБОРОНА #СОЦЗАХИСТ #СПОРТ #РАШАБУМ #ЛАЙФХАКИ #ООС #КОРУПЦІЯ #ІНФОГРАФІКА

Стримування Кремля через дипломатію: переговори Україна-НАТО в Брюсселі та Росія-США в Женеві

Прочитаєте за: 7 хв. 11 Січня 2022, 12:51 6

Цей тиждень є вкрай насиченим на події, під час яких обговорюються питання європейської безпеки. 10 січня відбулося засідання комісії Україна-НАТО в Брюсселі та американсько-російські переговори в Женеві. 12 січня пройде засідання Ради НАТО-Росія, а 13 січня у Відні заплановані переговори в рамках Організації з безпеки та співробітництва в Європі. 12-13 січня відбудеться ще одна важлива подія — засідання військового комітету НАТО за участю представників України та Грузії. 

10 січня під час спільної пресконференції керівництво НАТО та України в особі генсека Єнса Столтенберга та віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної заявили про координацію дій щодо спільних безпекових загроз з боку Росії. Скупчення російських військ поблизу кордонів з Україною триває, а отже, на думку Столтенберга, «подальша агресія проти України матиме істотну політичну та економічну ціну». 

Щоправда, визначення Альянсом ціни за російську агресію залишається найбільш важливим питанням. Проблема тут полягає в тому, що Москва всіляко намагається саботувати проведення переговорів, звинувачуючи Брюссель та Вашингтон у різному баченні європейської безпеки. Нібито «НАТО оточило Росію з усіх сторін» та прагне дестабілізації регіону. 

Але в НАТО чудово розуміють, що відбувається насправді, та називають речі своїми іменами. Росія — агресор, що окупував Крим і частину Донецької й Луганської областей. Росія нарощує військову присутність поблизу України, погрожуючи європейській безпеці. Ба більше, російська збройна агресія проти України це питання всієї європейської безпеки. 

Але тут необхідно уточнити, що рішення в Північноатлантичному альянсі ухвалюється консенсусом — 30 країн мають зібратися та погодити спільну позицію. Через це ключова роль відводиться налагодженню комунікації між союзниками. Останнє формує трансатлантичну єдність, де США та Канада виступають єдиним фронтом разом із союзниками з Європи.

Україна в цьому аспекті є серед ключових партнерів Альянсу, їй надається істотна політична та військова підтримка. З червня 2020 року наша країна має статус члена Програми НАТО з розширених можливостей. Триває співпраця на різних рівнях — це і трастові фонди, реформування ЗСУ через впровадження стандартів НАТО тощо.

За результатами переговорів 10 січня у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі у коментарі АрміяInform Ольга Стефанішина наголосила, що «у союзників немає ілюзій щодо діалогу з Росією. Є неприйняття ультимативних вимог Кремля. Представники держав-членів НАТО окремо відзначили стриманість та конструктивну позицію, яку демонструє Україна в умовах агресії».

Урядовиця додала, що ключовою умовою безпекових переговорів з Москвою є саме дипломатичне врегулювання на Сході України з подальшим виведенням російських військ. «Це засідання (за два дні до засідання Ради Росія-НАТО) свідчить не лише про відданість союзників принципу «нічого про Україну без України», а й зміцнення розуміння, що безпека та стабільність України має ключове значення для безпеки всього євроатлантичного простору. Будь-який діалог щодо безпеки з Росією має починатися з прогресу у мирному врегулюванні на Донбасі і деескалації ситуації на кордонах України. Важливо, що цей підхід знайшов підтримку та розуміння серед союзників», — сказала Стефанішина. 

Єнс Столтенберг вчергове заявив про офіційну позицію Альянсу — незалежна країна має суверенне право самостійно здійснювати свою зовнішню політику. Тим більше вступ до НАТО. Останнє стосується виключно 30 держав Альянсу та України. Щоправда, керівництво блоку сприймає готовність Кремля до переговорів як конструктивний знак. 

 

«Я проводив переговори з Росією, коли був прем’єр-міністром. Ми важко працюємо над мирним врегулюванням. Водночас ми маємо бути готові, що Росія обирає конфронтацію, а не співпрацю. Тому ціна агресії для неї буде великою», — підкреслив Столтенберг. Щоправда, керівництво Альянсу також розуміє ризики, які полягають в тому, що декілька днів дипломатичних зусиль навряд чи замінять розв’язання глобальних питань безпеки континенту.  

«Я вірю, що засідання Ради НАТО-Росія це важлива платформа для діалогу з Росією. Це позитивний знак, що Росія погодилася на зустріч. Хоча не треба думати, що ці події врегулюють проблему», — наголосив генсек НАТО.

Важливою є також тенденція посилення уваги до співпраці з Альянсом у Швеції та Фінляндії. В цих країнах російська загроза стала інструментом активізації політичного діалогу вже щодо вступу до НАТО. Міністр оборони Швеції Петер Хульквіст заявив, що «Росія є загрозою структурі безпеки Європи». Політик також відверто стверджує, що вимоги Росії є неприйнятними, адже є порушенням міжнародного права та втручанням у суверенітет незалежних держав.  

  Росія зі свого боку в особі заступника міністра закордонних справ Сергія Рябкова в ультимативній формі вимагає від НАТО «повернення до позицій 1997 року». Іншими словами, виведення військ з країн Східної Європи, які стали членами Альянсу впродовж останніх 25 років. Тут Москва демонструє стан «фортеці в облозі», коли країна нібито оточена ворогами, які тільки й думають про те, щоб захопити та знищити її. 

Ба більше, Кремль вимагає юридично унормувати, що Україна та Грузія не матимуть змоги вступити до НАТО. Така логіка російського керівництва є нічим іншим, як прямим геополітичним шантажем Заходу задля отримання «гарантій безпеки». Брюссель відкинув шантаж, і тому багато чого чекають від переговорів — хоча із застереженнями.   

Перед початком переговорів між Росією та США НАТО 7 січня провело зустріч міністрів закордонних справ Альянсу. Там було підтверджено підтримку України та єдність позиції щодо посилення військової присутності Росії. 

За попередньою інформацією з боку анонімних джерел Білого дому, видання Associated Press оприлюднило перелік заходів, які чекають Росію в разі ескалації подій щодо України. Це санкції, які будуть накладені на російські споживчі товари та енергетику, а також постачання комп’ютерних технологій в аспекті програм.    

Переговори в Женеві 10 січня тривали майже 8 годин на території американського постійного представництва при ООН. Це була третя зустріч у форматі американсько-російського Діалогу стратегічної стабільності, який було створено після зустрічі президента США Джо Байдена та президента Росії Володимира Путіна в Женеві в червні 2021 року. Відтоді тривають переговори з ключових питань, наприклад, щодо питань європейської безпеки та контролю над озброєннями. Що цікаво, Венді Шерман та Сергій Рябков не привіталися для протокольного фото, а просто стали поруч.

За результатами переговорів було проведено окремо брифінги. Венді Шерман наголосила, що основною метою зустрічі було обговорити ідеї спільних дій обох країн, які «покращать стратегічну стабільність» та водночас будуть «у наших безпекових інтересах». Обидві країни погодилися, що «ядерна війна ніколи не може бути виграна і тому не треба в ній воювати». 

Загалом заступник держсекретаря США Венді Шерман підтвердила спільну позицію з європейськими союзниками та партнерами щодо безпекових питань. «Ми не відмовимося від двосторонньої співпраці із суверенними державами, які бажають співпрацювати зі Сполученими Штатами. І ми не ухвалюватимемо рішення ні про Україну без України, ні про Європу без Європи, ні про НАТО без НАТО», — підкреслила Шерман. 

Шерман також заявила, що в разі ескалації ситуації поблизу кордонів з Україною буде вжито додаткових заходів. Зокрема, будуть нові санкції проти Росії, що «міститимуть ключові фінансові установи, експортний контроль, спрямований на ключові галузі промисловості, посилення позиції сил НАТО на території союзників та збільшення безпекової допомоги Україні».

Росіяни подали результат переговорів у Женеві так, начебто «Путін всіх переграв», підкресливши в офіційному повідомленні МЗС РФ, що «необхідно забезпечити правовий, юридично зобов’язальний характер відповідних гарантій, передусім неприпустимість подальшого розширення НАТО». Але США не пішли на дипломатичний блеф Кремля.

Стримування геополітичних апетитів Росії, з огляду на рівень імперських амбіцій Кремля, можливе лише за умов координованої позиції союзників у питаннях спільної безпеки, яка безпосередньо стосується всієї Європи. Єдиний фронт через втручання Кремля у європейські справи може стати новим форматом стримування Путіна. Хоча на тактичному рівні все залежатиме від окремих держав, які вже в себе вживатимуть відповідних дій щодо гібридних загроз. 

Кореспондент АрміяInform
Читайте нас у Facebook